Божественна комедія. Данте
План
І. Вступ
ІІ. Божественна комедія та її алегоричний зміст:
- Особливості жанру «Божественної комедії»;
- Алегоричний зміст поеми;
- Сюжетна лінія.
ІІІ. Висновки
IV. Література
Вступ
«Божественна комедія» стала епохальним явищем світової літератури, в якому органічно поєднуються вірність принципам середньовічної моралі, орієнтованої на духовні ідеали, заради яких людина мусить іти на жертви, й утвердження гуманістичного переконання про право людини на щастя. У листі до правителя Верони Данте писав: «Мета поеми – вирвати людей, які живуть нині, із стану мізерії і піднести до стану щастя. Той вид філософії, який у поемі є провідним, це етика, бо ж поема написана і в цілому, і в частинах не для споглядальних ідей, а для дії». Він пояснює, для якої дії написана поема: «Предмет поеми – людина, що силою своєї волі, через заслугу або не заслугу, підпадає під справедливу відплату або кару».
Задуманий у формі популярного у середні віки жанру видіння твір Данте став не тільки філософсько-художнім узагальненням набутків культури й літератури Середньовіччя, але й художнім утіленням ідей, які тільки народжувались і пізніше стали визначальними в культурі доби Відродження. Це і дає вважати твір поета «синтезом середньовічної культури» і водночас «прологом до культури Відродження».
У художньому світі поеми органічно поєднуються і важливий принцип середньовічної поетики – використання алегорії як засобу філософського узагальнення, і звернення до надбань античної культури з метою глибше розкрити проблеми сучасного Данте життя. Мислитель середньовічної доби не випадково обрав наставником і керманичем у мандрах римського поета Вергілія
О світло й честь усіх співців земних,
Ти зваж на захват мій, на шанування
Твоїх безсмертних творів видатних.
Ти вчитель мій, моє угрунтування,
У тебе я знайшов усе життя
Той гарний стиль, що дав мені визнання.
(Пекло. Пісня 1. 82-87)
Переклад Є. Дроб’язко
Божественна комедія та її алегоричний зміст
Звернувшись до традиційного жанру видіння, Данте істотно переосмислює, збагачує традицію, поєднуючи надбання середньовічної літератури з новими тенденціями. У церковній літературі видіння було дидактичним жанром, для якого характерна фантастичність оповіді, мета його – показати людині шлях до спасіння чи вплинути на її конкретні рішення. У біблійних чи апокрифічних текстах зустрічаються розповіді про появу уві сні чи мареві святого чи ангела, який пророкує, дає настанови чи застереження.
Данте зберігає головні особливості поетики жанру і його призначення. Але при цьому він творчо використовує досвід класичної античності і куртуазної літератури. У поемі розвиваються тенденції, що визначились у сонетах. Утверджуючи ідеали добра, автор намагається показати читачеві шлях до духовних цінностей і у зв’язку