Болгарія — побудова соціалізму та перехід до демократичного суспільства (1945-1990 роки)

План

1. Формування нового політичного режиму. 2

2. Монополізація влади компартією й початок соціалістичних перетворень. 10

3. Особливості тоталітаризму в Болгарії та його криза. 16

4. Кінець авторитаризму.   Початок трансформації суспільства. 20

5. Політичне протистояння й еволюція реформ. 24

Використана література. 30

1. Формування нового політичного режиму

Принципи формування нової політичної системи в Болгарії наприкінці другої світової війни передбачали заборону діяльності будь-яких партій поза Вітчизняним фронтом (ВФ), а склад останнього обмежувався тими політичними організаціями, які брали активну участь у вересневих подіях 1944 р. Спроби створення антиурядових підпільних угруповань успіху не мали. Разом із тим можливість участі в політичному житті розширювалася завдяки організаційній перебудові партій, що входили до ВФ.

Внутрішньополітична ситуація в Болгарії того часу вирізнялася революційним ентузіазмом різних прошарків населення. Це створило певний політико-психологічний імпульс до ліворадикального повороту курсу БРП(к), до порушення нею принципу коаліційності управління країною та зміни характеру економічних перетворень

Відчуваючи масову підтримку, комуністи дедалі активніше монополізували органи нової влади. Зайнявши панівні позиції в структурах держбезпеки та міліції, БРП(к), однак, не контролювала становища в армії, куди, за болгарськими законами, не мали доступу ні держбезпека, ні міліція.

Зміна курсу БРП(к) була розцінена її партнерами як відхід від узгодженої 17 вересня 1944 р. спільної програми дій. Але якщо «Звено» демонструвало готовність до співпраці, то БЗНС, спираючись на свою популярність як на селі, так і серед дрібних підприємців міста, явно претендував на роль політичного лідера. Отже, вимальовувалася перспектива довготривалого протистояння БРП(к) і БЗНС. Неприйняття курсу комуністів на встановлення своєї політичної монополії та їхнього прагнення до прискорення процесу усуспільнення економіки змусило інші партії ВФ висунути свої варіанти тлумачення спільно прийнятої програми дій.

Так, лідер БЗНС Н. Петков досить чітко сформулював свої уявлення про післявоєнний устрій Європи: «Розвинуті промислові країни перетворяться на соціалістичні, а такі країни, як наша, розвиватимуться як селянські кооперативні республіки». Саме ця ідея становила основу запропонованої «землеробами» альтернативи курсові БРП(к). Демократичний потенціал ідеї «селянської кооперативної республіки», яка передбачала парламентську систему, забезпечення політичних і громадянських свобод, трудову власність і кооперацію, відповідав завданням прогресивного розвитку болгарського суспільства. Спираючись на загальний демократизм та антимонополізм дрібного виробника, селянський політичний рух міг претендувати на лідерство в суспільстві.

Народний союз «Звено» виступав на захист приватної власності та ініціативи, за розвиток багатосекторної економіки та демократичних політичних інститутів, за посилення регулюючої ролі держави в економіці. Саме програмний пункт щодо держави як головного регулятора економічного розвитку наближав «звенарів» до комуністів та різко відмежовував їх від БЗНС, який не сприймав планів утворення в Болгарії кооперативних монополій.

Щодо БРСДП, то вона на цьому етапі була настроєна досить радикально, але на відміну від комуністів пропонувала розпочати рух до планової соціалістичної економіки із соціалізації приватних шахт, банків, фабрик та оптової торгівлі, введення високого прибуткового податку на буржуазію. Таким чином, навесні 1945 р. в Болгарії склалися три концепції подальшого суспільного розвитку.

Наполягання партій на власних програмах означала відхід від коаліційної урядової програми, прийнятої 17 вересня 1944 р. Криза міжпартійних відносин у ВФ віддзеркалилася в блокуванні БЗНС та «Звеном» запропонованих комуністами законопроектів про конфіскацію майна, здобутого спекулятивним шляхом, про

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні