Болонський процес - входження в європейський простір вищої освіти

План

1. Основні завдання, принципи та етапи формування зони європейської вищої освіти  

2. Україна і Болонський процес.


1. Основні завдання, принципи та етапи формування зони європейської вищої освіти

Процеси європейської інтеграції охоплюють дедалі більше сфер життєдіяльності, включно вищу освіту. Україна чітко визначила орієнтир на входження в освітній і науковий простір Європи, здійснює модернізацію освітньої діяльності в контексті європейських вимог, дедалі наполегливіше працює над практичним приєднанням до Болонського процесу.

Передісторія Болонського процесу. У 1997 році під егідою Ради Європи та ЮНЕСКО було розроблено і прийнято Лісабонську конвенцію про визнання кваліфікацій, що належать до вищої освіти Європи. Цю конвенцію підписали 43 країни (Україна в тому числі), більшість з яких і сформулювали згодом принципи Болонської декларації. Ця конвенція декларує наявність і цінність різноманітних освітніх систем і ставить за мету створення умов, за яких більша кількість людей, скориставшись усіма цінностями і здобутками національних систем освіти і науки, зможе бути мобільними на європейському ринку праці.

Через рік чотири країни – Франція, Італія, Велика Британія та Німеччина – підписали так звану Сорбонську декларацію, завдання якої спрямовані на створення відкритого європейського простору вищої освіти, який має стати більш конкурентно-спроможним на світовому ринку освітніх послуг

Основна ідея цих документів – двоступенева структура вищої освіти, використання системи кредитів (ECTS), міжнародне визнання бакалавра як рівня вищої освіти, що надає особі кваліфікацію та право продовжувати навчання за програмами магістра відповідно до положень Лісабонської угоди.

Саме таким чином поступово створювалися умови для інтеграційних процесів у сфері вищої освіти європейських країн. Процес об’єднання Європи, його поширення на Схід і на Балтійські країни супроводжується формуванням загального освітнього і наукового простору і розробкою єдиних критеріїв стандартів у цій сфері в масштабах усього континенту. Цей процес одержав назву Болонського від назви університету в італійському місті Болонья, відкіля беруть початок ці ініціативи.

Болонський процес – ці інтеграційний процес у науці й освіті, який включає дві складові: формування співдружності провідних європейських університетів під егідою документа, що одержав назву Великої хартії університетів, і об’єднання національних систем освіти і науки в європейський простір з однаковими вимогами, критеріями і стандартами.

Головна мета цього процесу – консолідація зусиль наукової й освітянської громадськості й урядів європейських країн для істотного підвищення конкурентноздатності європейської системи науки і вищої освіти у світовому вимірі (наприклад, протягом останніх 15-20 років вона почала значно поступатися американській системі), а також для підвищення ролі цієї системи в суспільних перетвореннях.

Основні етапи Болонського процесу.

Перший етап Болонського процесу. Болонський процес на рівні держав був заснований 19 червня 1999 року в м. Болонья (Італія) підписанням 29 міністрами освіти від імені своїх урядів документа, що одержав назву „Болонська декларація”. Відповідно до цього загальноєвропейського документа, уряди ЄС оголосили про свої наміри ініціювати масштабну реформу інтернаціоналізації освіти, результати якого очікуються після 2010 року. Зокрема, цим документом задеклароване наступне: прийняття загальної системи порівнянних учених ступенів, у тому числі через затвердження Додатка до

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні