Боротьба з організованими злочинними угрупованнями у сфері використання банківських платіжних карток

Боротьба з організованими злочинними угрупованнями у сфері використання банківських платіжних карток

Можливість одержання чималого прибутку, а також недостатня протидія “картковим” злочинам з боку державних структур робить їх принадними для організованої злочинності.

Станом на 1 січня 2004 року 87 банками України, які є членами платіжних систем, емітовано понад 11 млн. платіжних карток (за 2002 рік було емітовано 6,32 млн. карток, приріст – на 74 %). Серед емітованих в Україні платіжних карток переважають картки міжнародних систем, а саме MasterCard – 41,8 % від загальної кількості, Visa International – 39,1 %. Інфраструктура з прийняття та обробки платежів за картками в Україні нараховує понад 63 тис. пунктів обслуговування держателів платіжних карток, включаючи більше 5 тис. банкоматів. У 2003 році на території України було здійснено 145 млн. операцій з використанням платіжних карток на суму 33 230 млрд. грн [1]

Паралельно зі зростанням обсягів карткових розрахунків зростає і рівень “карткової” злочинності, так званого “кардингу” – протиправного використання платіжних карток для покупки товарів чи одержання послуг. Річний приріст виявлених органами внутрішніх справ злочинів у сфері функціонування платіжних систем становить 35–40 %. Правоохоронні органи мають можливість формувати статистику тільки на основі виявлених злочинів, вилучених підроблених карток і здійснених арештів, але це не створює повної картини, оскільки латентність “карткової” злочинності є досить високою.

Криміногенна ситуація у сфері функціонування платіжних систем на сучасному етапі характеризується такими обставинами:

– викрадення інформації про справжні картки та її продаж є видом окремого злочинного промислу;

– “карткова” злочинність стає все більш високотехнологічною, організованою, транснаціональною.

Узагальнення практики боротьби з “картковою” злочинністю дозволяє виокремити три основні види правопорушень:

– діяння, пов’язані з незаконним збиранням інформації про справжні платіжні картки;

– діяння, пов’язані з підробкою платіжних карток, документів на переказ; придбанням, зберіганням, перевезенням, пересиланням з метою збуту підроблених платіжних карток;

– шахрайські діяння з використанням платіжних карток або інформації про платіжні картки.

Вчинення “карткових” злочинів є технологічно складним процесом. Необхідно відзначити такі властиві “картковій” злочинності риси, як функціональна спеціалізація та чітка координація діяльності членів злочинної групи. Можна навести основні види спеціалізації осіб у сфері карткових платежів, які:

– добувають інформацію про справжні платіжні картки (у тому числі, скуповують інформацію про справжні платіжні картки);

– займаються викраденням карток (у тому числі, скуповують загублені, викрадені, неодержані картки);

– займаються виготовленням підроблених платіжних карток та підроблених документів;

– відкривають карткові рахунки за підробленими документами;

– перевозять та розповсюджують підроблені картки;

– використовують картки (загублені, викрадені, неодержані, підроблені) у торговельних та сервісних підприємствах, банкоматах і т. ін. ;

– використовують інформацію про справжні картки (в Інтернет-магазинах, на Інтернет-аукціонах, при оплаті поштових, телефонних та Інтернет-замовлень).

Аналіз практичної діяльності правоохоронних органів (як вітчизняних, так і закордонних) свідчить, що злочинні групи карткових злочинців не є випадковими або ситуативними; це групи типу компанії, організовані групи

1 2 3 4 5 6 7

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні