Будова зародка однодольних та дводольних рослин

така будова зберігається упродовж усього життя (більшість однодольних і незначна частина дводольних), а в більшості рослин первинна будова кореня змінюється на вторинну. Первинну будову мають корені всіх рослин у зоні кореневих волосків.

У листків дводольних рослин найчастіше сітчасте або перисте жилкування, а в листків однодольних — паралельне або дугове.

Після запліднення відбувається інтенсивний поділ вторинного (триплоїдного) ядра і тканина ендосперму швидко заповнює зародковий мішок. Спочатку утворюється велика кількість ядер, а потім між ними виникають перегородки, утворюючи клітини, які продовжують ділитися, заповнюючи всю порожнину зародкового мішка. Ендосперм у одних рослин повністю витрачається під час формування зародка (бобові, гарбузові), в інших — зберігається в зрілому насінні (злаки). Після нагромадження певної частини поживних речовин в ендоспермі починає свій розвиток і зигота, даючи початок зародку насінини.

Формування зародка (мал. 2) починається з поділу зиготи впоперек поздовжньої осі зародкового мішка. Верхня клітина, що лежить ближче до пилковходу, утворює підвісок, який відсовує нижню клітину всередину ендосперму. Підвісок у одних видів рослин залишається одноклітинним, у інших — ділиться впоперек і стає багатоклітинним, все більше відсовуючи нижню клітину в ендосперм. Нижня клітина розростається у передзародок насінини кулястої форми. Передзародок ділиться на 4 клітини двома взаємно перпендикулярними перегородками, потім кожна з цих клітин ділиться ще на дві. В результаті подальшого поділу утворюється кулясте тіло, що збільшується в розмірах і, поступово диференціюючись, набуває вигляду зародка. У нього утворюються сім'ядолі, між якими формується зачаткове стебельце із зачатковими листочками та зачатковий корінець.

 

На цей час насіннєвий зародок перетворюється на насінину, його покриви і залишки ендосперму утворюють шкірку насінини.

Процес утворення насіння у однодольних на початковій фазі подібний до, але одна із сім'ядоль незабаром припиняє свій ріст, а друга, розростаючись, зміщує зародок до краю зародкового мішка (насінини)

У насінні однодольних сім'ядоля зберігається у вигляді щитка, який відділяє зародок від ендосперму. Інтегументи і залишок ендосперму, зростаючись із стінкою зав'язі, утворюють оплодень. Так утворюється насінинаплід, наприклад зернівка.

Отже, із заплідненої диплоїдної яйцеклітини формується зародок насінини, а з вторинної триплоїдної клітини — поживна тканина (ендосперм), покриви насіннєвого зачатка перетворюються на покриви насінини, а стінка зав'язі, розростаючись, утворює оплодень.

Зовні насінина вкрита насіннєвою шкіркою. Поверхня насінини зазвичай гладенька, але може бути і шорсткою, з шипами, ребрами, волосками, горбиками та іншими виростами шкірки. Всі ці утвори — пристосування насіння до поширення.

На поверхні насінини помітні рубчик і пилковхід. Рубчик — слід від насіннєвої ніжки, за допомогою якої насіннєвий зародок кріпиться до стінки зав'язі, пилковхід зберігається у вигляді маленького отвору в шкірці насінини.

Під шкірою розміщена головна частина насінини — зародок. У багатьох рослин (однодольні) у насінні є спеціалізована запаслива тканина — ендосперм. У насіння, де ендосперму немає (дводольні), поживні речовини відкладаються в сім'ядолях зародка.

Будова насінин у дводольних і однодольних рослин неоднакова. Типовою дводольною рослиною є квасоля, однодольною — жито. Головною відмінністю в будові насінин є наявність двох сім'ядоль у зародку дводольних і однієї — у однодольних рослин. Функції їх різні: в насінні дводольних у товстих, м'ясистих сім'ядолях містяться поживні речовини (квасоля).

У однодольних єдина сім'ядоля — щиток — тоненька пластиночка, розміщена між зародком і ендоспермом

1 2 3 4

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні