Частка - службова частина мови

став непривітний (Л. Укр. ) та вигуками: о, ой, ну, геть, наприклад: Сонце вже геть було нахилилося до Заходу (Фр. ).

За будовою частки поділяються на прості і складені. Простими називаються ті, що складаються з одного слова. До них належать усі первинні частки, а також більшість однослівних вторинних часток: ще, же, би, навряд, мов, лише, тільки, навіть, ось, саме та ін. : Тільки музика хай виграє, Бо душа у мене є (Гал. ). Складені частки складаються з кількох слів. Найчастіше вони включають просту частку, що підсилюється або іншою простою часткою, або сполучником, або прийменником: трохи не, навряд чи, ще й, хай би, еге ж, тільки і, що за, невже ж, лиш би та ін. : Та хоча б вижив. . . Славний він хлопець (Гонч. ).

За місцем у реченні частки бувають препозитивні (стоять перед тим словом, до якого відносяться): хай, нехай, давай, не, ні, казна, хтозна, що за та деякі інші: І тобі рости й не в’януть зроду, Квітувать в поемах і віршах (Сим. ) і постпозитивні (стоять після того слова, до якого відносяться): бо, но, то, небудь, ж, же: Отакий-то на чужині сон мені приснився (Шевч). .

Окремі частки можуть вільно переміщуватись у реченні, тобто стояти в будь-якій позиції: хіба, тільки, лише, уже, ще, й  та ін. : Ще замерзнеш у дорозі (Мирн. ). Пор. : Замерзнеш ще у дорозі і Замерзнеш у дорозі ще.

На думку авторів “Сучасної української мови” (за ред. О. Д. Пономарева), “за синтаксичними можливостями частки поділяються на ті, що мають вільне, відносно вільне та фіксоване місце у реченні (препозиція, постпозиція щодо слова, до якого відносяться”.

Деяким часткам властиво поєднуватися лише з певним класом слів, наприклад, хай, нехай, би, бтільки з дієсловами: Хай буйно родиться пшениця, щоб кожен був за неї рад (Павл. ).

 

3. Функціонально-семантична класифікація часток

Висуваючи на перший план ту чи іншу функціонально-семантичну ознаку часток, учені по-різному підходять до питання їх класифікації. Крім того, й виділені розряди часток кваліфікуються ними неоднаково: то як розряди за значенням  або за значенням і функцією, за значенням і вживанням; то як групи за місцем і роллю в мовних одиницях або просто за роллю у слові і реченні; то як групи за характером вираження відношення до комунікації тощо.

Найпереконливішою, на наш погляд, є класифікація, за якою розрізняють три основні розряди часток: фразові, формотворчі і словотворчі.

 

4. Фразові частки

Фразові частки  надають словам, словосполученням і реченням різних семантичних, модальних та емоційно-експресивних відтінків. Тому поділяються на три групи:

1) частки, що виражають смислові відтінки значень слів, словосполучень, речень;

2) частки, що вказують на модальні та модально-вольові відтінки;

3) частки, що виражають емоційну оцінку висловлювання або підсилюють виразність мовлення.

Іншими словами, фразові частки оформляють певний тип реченння, виражають ставлення мовця до змісту всього речення або виділяють один із його компонентів.

У свою чергу кожна із зазначених груп включає різні за функціонально-семантичними особливостями

1 2 3 4 5 6 7 8

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні