Частка - службова частина мови

з модальними і в один ряд ставить стверджувальні, питальні, вказівні, окличні, обмежувально-видільні, власне модальні та заперечні частки (М. Я. Плющ). Багато хто не виділяє емоційно-експресивних часток (М. В. Леонова, Г. О. Козачук), інші, навпаки, виокремлюють порівняльні частки (М. І. Пентилюк), уточнювальні та приєднувальні (І. П. Ющук) і т. под.

 

5. Формотворчі частки

Формотворчими називаються частки, що використовуються для творення різних граматичних форм.

Більшість граматистів до формотворчих зараховує насамперед частки хай, нехай, би, б, за допомогою яких утворюються форми наказового та умовного способу дієслова: хай здолає, нехай незатьмарить, вивчив би, зрозуміла б. Саме на ці частки передусім звертається увага і в шкільних підручниках.

Тоді як до формотворчих належать також частки -ся, -сь, за допомогою яких утворюються зворотні дієслова: збиратися, навчатися, готуватися; най-,  що-, як-, які служать для творення форм найвищого ступеня порівняння прикметників та прислівників: найкращий, щонайкращий, якнайкращий; найвище, щонайвище, якнайвище; був, була, було, за допомогою яких утворюються форми давноминулого часу: прийшов був, прийшла була, прийшло було

 

6. Словотворчі частки

До словотворчих часток належать ті, за допомогою яких утворюються нові слова. Йдеться про такі частки, як: будь-, -небудь, казна-, хтозна-, -сь, аби-, де-, як-, чи-, що-, -би, -б, -же, -ж, не-, ні-, ані-. На думку авторів “Граматики української мови” О. К. Безпояско та ін. , сюди можна зарахувати також частки:   -бо, -но, -то, -от,  -таки.

Частки будь-, -небудь, казна-, хтозна-, де-, аби-, -сь служать для творення неозначених займенників і прислівників: будь-хто, що-небудь, казна-який, дещо, абиде, колись; так само і заперечна частка ні використовується для творення заперечних займенників та прислівників: нічий, нікуди, ніскільки; за участю часток не, ні можуть утворюватися також слова різних частин мови: неспокій, недоля, невільний, невдалий, нівроку, недарма, неволити, недодержати, неабиякий; за допомогою часток би, б, же, ж, то утворюються сполучники: щоб, якби, якже, ніж, нібито, начебто, атож.

Словотворчу функцію інших часток можна простежити на таких прикладах: щодня, щомиті, чимало, чималенький, якомога та ін.

Виконуючи роль словотворчих формантів, частки з часом перетворюються на префікси або суфікси (нікотрий, неволя, недобрий, найшвидше, якийсь, зустрітися). Проте за традицією вони ще й досі кваліфікуються як частки. Словотворчі частки завжди виступають у сполученні з іншими словами. На відміну від словотворчих морфем, вони можуть міняти місце в структурі слова і навіть відриватися від нього при відмінюванні: абихто і аби з ким, ніщо і ні до чого, все-таки і все ж таки.

З іншого боку, оскільки словотворчі частки вживаються у складі морфологічного слова, то представники комунікативного підходу до витлумачення функціонального статусу часток говорять про неправомірність включення їх до часток як класу службових слів і пропонують відносити до синтетичних морфем. Безперечно, виконуючи словотворчі і формотворчі функції, деякі частки наближаються до морфем, але при цьому зберігають певну формальну незалежність, що дає всі підстави зараховувати їх до часток. Словотворчі частки, уточнюючи зміст окремих слів, є їх складовими частинами, формотворчі ж уживаються лише в окремих формах слів для вираження граматичних значень.

 

7. Основні правила написання словотворчих і формотворчих часток

1.

1 2 3 4 5 6 7 8

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні