Частка - службова частина мови

хотіла б я вас виховать, слова! (Л. Укр. ). Якщо частки хай, нехай виражають наказ, заклик виконати якусь дію, то частки би, б надають реченню відтінку бажаної або гіпотетичної можливості.

Тип окличних речень виражає захоплення, піднесення. Ці різновиди емоційно-експресивних значень можуть досягатися за допомогою часток що за, куди там, де там, як, просто та под. :  Та як його й не спочити, не полежати у такій розкоші, як онде! (Коц. ).

Загалом, частки у мові вживаються переважно з певною стилістичною метою – для увиразнення думки, тому їх особливо багато зустрічаємо у художньому, публіцистичному і розмовному стилях. Перевагами розмовного і художнього стилів є можливість використовувати діалектні, застарілі частки на зразок: угу, да, ге, коб, коби, іч, най, буцімто, пак, се та ін. Наприклад: Іч яку (пісню) зачали (Мирн. ); Се було літом, саме в жнива (Коц. ).

У художній мові натрапляємо на частки власне авторського творення: Ви-те суху вербу встромили тута? (Л. Укр. ). З метою підсилення виконуваної функції використовуються такі частки: он-он, от-от, ні-ні, так-так та под. : От-от зозулька маслечко сколотить. . . і людям одмірятиме літа (Л. Укр. ).

У традиційній граматиці не прийнято говорити про синонімію часток, хоча, на наш погляд, є всі підстави розглядати окремі групи фразових часток як такі, що містять синонімічні одиниці. Наприклад, вказівні частки, стверджувальні та деякі ін.

Значно важливішим є навчитися відрізняти частки від омонімічних слів. Тому, визначаючи приналежність слова до певної частини мови,  потрібно уважно стежити за його значенням. Порівняйте: Даю тобі день до вечора (Нар. тв. ) і Ні душі тобі живої. . . (Тют. ). (У першому реченні тобі – займенник, у другому – частка).

Процес поповнення часток новими словами триває, розширюються їх функціональні можливості, активізується інтерес до комунікативної функції часток, посилюється їх стилістична диференціація тощо.  


Використана література

  1. Безпояско О. К. , Городенська К. Г. , Русанівський В. М. Граматика української мови. –К. : Либідь, 1993. –С. 277.
  2. Сучасна українська літературна мова /За ред. М. Я. Плющ. –К. : Вища шк. , 1994. –С. 297.
  3. Сучасна українська мова/За ред. О. Д
    Пономарева. К. . : Либідь, 1997. – С. 212.
  4. Сучасна українська мова / За ред. О. Д. Пономарева. – К. : Либідь, 1997. – С. 208.
  5. Безпояско О. К. , Городенська К. Г. , Русанівський В. М. Граматика української мови. – К. :Либідь, 1993. – С. 312.
  6. Безпояско О. К. , Городенська К. Г. , Русанівський В. М. Граматика української мови. –К. :Либідь, 1993. –С. 318.
  7. Безпояско О. К. , Городенська К. Г. , Русанівський В. М. Граматика української мови. –К. : Либідь, 1993. –С. 320.
  8. Безпояско О. К. , Городенська К. Г. , Русанівський В. М. Граматика української мови. Морфологія. –К. :Либідь, 1993. –С. 327.  

 

1 2 3 4 5 6 7 8

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні