Частки

нізві?дки, нізвідкіля?, ні?коли й ніколи?, ніна?що, ніскі?льки, нітро?хи, нія?к.

2. Окремо пишемо:

а) частку що в сполуках дарма? що, ті?льки що, хіба? що, що? ж до.

Частку то в експресивних сполученнях що то за, що то, чи то, які виконують функції підсилювальних часток;

б) частку не зі словом, з яким вона не становить єдиного поняття, а є лише запереченням: Не доля вирішує — людина творить свою долю; То не глибока річка клекоче, то шумить зелений ліс; Йому бракує не вміння виконати цю роботу, а бажання, але Не через небажання, а через невміння він не виконав цієї роботи;

в) частку не при дієсловах, дієприкметниках, що виступають у функції присудків, при дієслівних формах на -но, -то й дієприслівниках: не мо?же не ба?чити, не підхо?дячи бли?жче, не поспіша?ючи; Ні вітерець не війне, ні хмарка не набіжить; Праця не закінчена; Праці не закінчено; Підлога не вимита; Підлогу не вимито;

г) частку не з прикметниками у функції присудка, якщо вона заперечує ознаку, виражену цими словами: Ця річка не широка (заперечення), але: Ця неширока річка впадає в Дніпро (одне поняття).

Примітка. Якщо між не й відповідним прикметником-присудком за змістом речення можливе слово є (був, була? тощо), частку не слід писати окремо; якщо зв’язка на цьому місці порушує зміст, частку не треба писати разом: Цей будинок не старий (не є старий), але Цей будинок (є) нестарий (тобто відносно недавно збудований);

ґ) частку не з дієприкметниками, якщо вони мають при собі пояснювальні слова: Перед будинком чорніла площа, не засаджена квітами; Ця робота ще не доведена до кінця; Я відклав ще не дописаний лист;

д) частку не з числівниками, займенниками та прислівниками займенникового походження, а також при прийменниках і сполучниках: не три, не п’я?тий; не ти, не цей, не и?нші; не ина?кше, не так; не при. .

, не на. . . ; не то. . . не то; також не раз;

е) частку не з підсилювальними прислівниками та незмінюваними присудковими словами, а також при словах, які пишемо через дефіс: не ва?рто, не ду?же, не зо?всім, не цілко?м; не від то?го, не до?сить, не мо?жна, не тре?ба; розмовля?ють не по-на?шому;

є) частку ні, вживану для заперечення наявності предмета чи ознаки, зокрема в деяких стійких словосполученнях без дієслова: ні живи?й ні ме?ртвий, ні кро?ку да?лі, ні на ма?кове зе?рно?, ні па?ва ні ґа?ва, ні ри?ба ні м’я?со, ні се? ні те?, ні сюди? ні туди?, ні та?к ні ся?к;

ж) частку ні, вживану як повторюваний єднальний сполучник із заперечним значенням або як підсилювальна частка: Він не придатний ні до роботи, ні до розмови; Дитина ще не вміє ні ходити, ні говорити; Ні один не зробив так, як треба;

з) частку ні в складі займенників, якщо в непрямих відмінках вона відділена від займенників прийменником: ні в ко?го, ні до ко?го, ні з ки?м і ні? з ким (з різними значеннями), ні до чо?го, ні за? що, ні на? що й ні на що? (з різними значеннями), ні на яко?му.

3.

1 2 3

Схожі роботи