Чутки як соціально-психологічне явище

План

Класифікація чуток. 3

Висновки. 21

Література. 22


У соціальній психології під чутками розуміють специфічну форму недостовірної або частково достовірної інформації, що надходить від однієї особи або групи, про певні події чи ситуації [3, с. 368]. У процесі комунікації зміст, переданий за допомогою чуток, стає надбанням загалу. Тобто, можна стверджувати, що чутки певним чином відтворюють громадську думку, настрої, загальні соціальні стереотипи та установки аудиторії, інформаційну ситуацію у регіоні чи навіть в країні.

Чутки прийнято класифікувати за різними ознаками [3, с. 198; 9, с. 188 – 189; 10, с. 208]. Синтез видів ознак дає більш-менш повну характеристику чуток щодо вияву психічного стану аудиторії, у якій чутка циркулює, а також стосовно визначення заходів для припинення циркуляції чутки за рахунок поповнення дефіциту інформації та зміни психічного стану аудиторії іншими засобами (таблиця 1).

Класифікація чуток

Таблиця 1

Ознака

Тип чуток

Загальна характеристика

Експресивний параметр

Чутка-бажання,

Чутка-страхо-вище,

Агресивна чутка

Загальний тип емоційної реакції, на яку розрахована і котру викликає чутка при її сприйманні

Навмисне поширення чуток-бажань передусім має на меті викликати розчарування з приводу бажання, яке не збулося. Чутка-страховище циркулює у суспільстві чи групах, де панують тривоги, страхи, породжені невпевненістю. Поширення таких чуток зазвичай деморалізує аудиторії, заважає ефективному виконанню людьми їх соціальних ролей і функцій. Сприятлива ситуація для поширення агресивних чуток – панування або штучне культивування в суспільстві чи групах настроїв ненависті, ворожості до “внутрішнього” чи “зовнішнього” ворога.

Інформаційний параметр

Абсолютно недостовірні,

Недостовірні з елементами правдоподібності,

Правдоподібні,

Достовірні чутки з елементами неправдоподібності

Ступінь достовірності сюжету, повідомлення. Абсолютно достовірними чутки не бувають, поза як у процесі усної передачі вони зазнають перекручень і тим відрізняються від першоджерела.

Сила впливу

Чутки, що непокоять групову думку,

Чутки, які вик-ликають поо-динокі чи масові антигромадські настрої,

Чутки, що руй-нують зв’язки між особами і групами

Процес і результат зміни поведінки групи людей, їх установок, намірів, уявлень, оцінок. Спрямований вплив чутки має на меті досягти певного результату від об’єкта впливу, а неспрямований – такого завдання не ставить, хоча ефект впливу виникає, проявляючись передусім у дії зараження.

Джерело походження

Стихійні,

Навмисне сфабриковані

Йдеться про джерело виникнення – від спонтанного походження до навмисного поширення з метою пропаганди чи впливу. Іноді чутка зароджується стихійно, але, потрапивши на певне підґрунтя, знаходить зацікавлених поширювачів, готових прикрасити інформацію у власних інтересах.

Сфера впливу і поширення

Чутки, які поширюються на малу групу людей (групи за інтересами, професійною ознакою тощо),

Чутки, котрі розповсюджуються на велику аудиторію

Сфера впливу чутки коливається від невеликої кількості індивідів до численної аудиторії, тобто має своїм адресатом як поодиноких слухачів, так і велику масу людей.

Інтенсивність циркуляції

Продуктивні,

Непродуктивні

Інтенсивність циркуляції чутки прямо пропорційна інтересу аудиторії до теми і протилежно пропорційна кількості офіційних повідомлень на даний момент та ступеня довіри до джерела повідомлення. Це твердження стосується лише змістових умов виникнення і поширення чуток. Щодо функціональних мотивів, то циркуляція чуток полегшує

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні