ДИЗАЙН ТА ОСВІТА- ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ ТВОРЧОГО ДІАЛОГУ

математичних, природничих понять дає позитивні наслідки:

-          зникає лівопівкульний ухил пізнавальної діяльності, активізується могутній потенціал правої півкулі мозку для переробки і засвоєння абстрактної інформації з різних предметів, підсилюється емоційно - мотиваційний компонент навчання. На такому підґрунті базується запропонована В. Тименком технологія заснована на ідеях розвивального навчання - «дизайн-освіта», яка дійсно спроможна забезпечити формування творчої особистості, здатної до конструктивного перетворення довкілля на засадах взаємодоповнюваності краси і доцільності.

Заслуговує на увагу експеримент  лабораторії дизайну Вознесенської міської станції юних техніків Миколаївської області, метою якого було вивчення можливостей залучення до дизайнерської культури учнів з урахуванням специфіки роботи позашкільних закладів, а також створення ефективних методик викладання художнього конструювання. Наприклад, в авіамодельному гуртку розглядався дизайн у літакобудуванні й експлуатації повітряних лайнерів. На заняттях гуртка залучення до дизайну відбувалось у процесі ознайомлення з еволюцією «Форда». У радіогуртку велику увагу приділяли композиції та кольоровому вирішенню панелі приладів. У всіх технічних гуртках дітей ознайомлювали з поняттям інженерної психології на прикладі розбору причин аварій транспортних засобів: літаків, кораблів, автомобілів. Ознайомлення з антропометрією розпочиналося з виготовлення «мультенів» (маленьких моделей людей із пінопласту або паперу) для перевірки комфортабельності та зручності управління. Дитячу фантазію стимулювали футуропроекти та роботи в стилі «арт» [2].

1999 року з метою реалізації програми безперервної дизайн-освіти в Миколаївському педагогічному інституті був апробований експериментальний спецкурс «Дизайнерська культура як компонент загальної культури сучасної людини», в якому пропонувалась організаційно-методична система формування дизайнерської культури за новітніми методиками.

Ми розуміємо дизайн як такий тип діяльності, що синтезує технічну та гуманітарну культуру на проектній основі й спрямований на організацію гармонійного предметного середовища. Так, В.  Тасалов визначив цю нову проектну культуру як «універсум художньо-формоутворювальної трансформації людиною всіх планів свого буття, в якому усуваються фундаментальні протиріччя між здатністю об’єктивної гармонії світу й безупинністю його науково-технічних змін» [3]

Нині дизайн фактично проникає у всі сфери життя розвинутих країн. Він став неодмінним компонентом масової та елітарної культури, його вважають творчістю майбутнього.   Вітчизняний дизайн, на жаль, відстає від світового, досі не посідаючи належного йому місця в системі художньої культури. Так склалося, що протягом десятиліть у школі молодь отримувала однобічну і досить бідну в художньому аспекті освіту. Як результат, у системі шкільної освіти предмету «Образотворче мистецтво» відводилася другорядна роль. Перші обнадійливі зміни в цьому питанні спостерігалися наприкінці 80-х – початку 90-х рр. Були створені нові шкільні  програми, що характеризувалися національним змістом і передбачали широке ознайомлення учнів з різними видами художньої діяльності. Однак успіхи були незначними. На тлі економічної скрути та деформації суспільного життя ще гострішою ставала проблема відчуженості естетичних ідеалів молоді від офіційної культури.

Програма фахової підготовки майбутніх учителів у Харківському гуманітарно-педагогічному інституті передбачає вивчення комплексу спеціальних дисциплін та отримання додаткової кваліфікації “Керівник гуртка образотворчого мистецтва”. До них належать “Малюнок і живопис”, “Скульптура і пластична анатомія”, “Композиція”, “Декоративно-прикладне мистецтво”, “Історія мистецтва”, “Методика навчання образотворчого мистецтва”. Навчання за цією кваліфікацією передбачає переважно практичну роботу, у ході якої здобуваються потрібні уміння, навички, опановуються прийоми дизайнерського мистецтва.

Відповідно до сучасних тенденцій у галузі естетичного виховання студентської молоді, викладання «Образотворчого мистецтва та художньої праці з методикою» в Харківському гуманітарно-педагогічному інституті орієнтується на опанування майбутніми вчителями дизайнерськими знаннями і навичками.

Навчальний курс «Образотворче мистецтво та художня праця з методикою викладання» побудований на підставі органічної внутрішньої інтеграції основ

1 2 3 4 5

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні