ДНК і РНК

але постійною швидкістю забезпечує синтез специфічного білка, званого репресором. Цей білок володіє сильною спорідненістю до гену—оператору і може легко приєднуватися до нього. Ген - оператор управляє функціонуванням структурних генів. Він як би то включає їх, то вимикає. При пов'язанні гена—оператора з білком-репресором робота структурних генів припиняється.

Довгий час вважалося, що генетичний апарат клітки нерухомий, фіксований і всі гени займають в нім строго певне положення. Проте ряд даних не узгоджувалися з цим положенням. Ще в кінці 40-х років Б. Макклінток (США) отримала на кукурудзі ряд мутацій, які вона пояснила наявністю генетичних елементів, що міняють своє місце в ДНК. Це положення було настільки революційним, що до нього віднеслися спочатку з великим недовір'ям. Тим більше що отримані автором експериментальні дані були лише непрямими. Пізніше рухливі гени були виявлені у бактерій.

Зараз вважається, що і в клітках тварин не всі гени строго фіксовані — серед них також існують рухливі гени, які грають важливу роль в еволюційному процесі. З рухливими генами, можливо, зв'язано і виникнення злоякісних пухлин.

Ген важливий ще тим, що він відповідальний за прояв дії мутацій. Мутація - це раптово виникла зміна генетичної інформації, обумовлена зміною структури молекули ДНК, що кодує її. Мутації, залежно від точки додатка, можуть змінити зовнішні ознаки організму, його фізичні особливості, біохімічні і біофізичні процеси, порушити розвиток, ослабити життєздатність організму або навіть привести його до загибелі. Найчастіше мутації супроводяться несприятливими наслідками

Генні мутації є причиною розвитку деяких хвороб, наприклад серповидноклітинній анемії.

Явище мутації лежить в основі еволюції і селекції живих організмів. В результаті реплікації ДНК спадкові ознаки передаються потомству, але лише мутації забезпечують виникнення якої-небудь нової ознаки. І вже потім ця нова ознака передається по спадку.

Для вивчення мутацій і їх наслідків відносно організму використовують речовини, які штучно викликають мутації. Речовини, що викликають мутації, називаються мутагенами. До таких речовин відносяться, наприклад, з'єднання з групи акридинів. Акрідіни складаються з трьох розташованих рядом вуглеводневих кілець, що визначає їх забарвлюючі властивості, що мутують. Зокрема, до акридинам відноситься речовина акрифлавін.

Існують і сприятливі мутації. Такі мутації наводять до того, що заміна, наприклад, однієї амінокислоти на іншу супроводиться поліпшенням функціонування даного ферменту. Така мутація закріплюється в організмі при подальшому розмноженні вигляду.  

ГЕНЕТИЧНИЙ КОД 

Генетичний код — це система розташування нуклеотидів в нитці ДНК, що обумовлює відповідну послідовність розташування амінокислот в білці. Генетичний код передається по спадку і визначає властивості організмів. Він може мінятися в результаті мутацій, які бувають позитивними і міняють його убік, сприятливу для організму, або, що буває частішим, в несприятливу або навіть згубну для конкретного організму.

Роботи по розшифровці генетичної коди проводилися в основному на клітках бактерії кишкової палички і були повторені на інших видах бактерій, а також на організмах тварин, включаючи людину, на рослинах.

Про код заговорили всього дев'ятнадцять років тому; у 1951 році це слово вперше з'явилося в лексиконі біологів. Правда, виголосив його не біолог, а фізик.

Але сама ідея про те, що в спадковій речовині записані

1 2 3 4 5 6 7 8 9