ДВОМОВНІСТЬ
Нав’язуючи «двуязычие», антиукраїнські сили планують не що інше, як спершу мовну, а потім територіальну експансію. Як цей проект втілюється у життя і до чого призводить, ми бачимо на прикладі братньої Грузії. Там свого часу проросійська п’ята колона домоглася спочатку двомовності, а потім — подвійного громадянства. Отримавши російські паспорти від певних кіл Росії в односторонньому й неузгоджено-му порядку, а згодом і зброю, місцеві малороси оголосили територію, на якій вони мешкають, анклавом, незалежним від держави Грузія.
Сепаратистські демарші вже відбуваються і в українському Криму, особливо в Севастополі, де значна кількість людей, не вийшовши з українського громадянства, має і російські паспорти, що є порушенням ст. 4 Конституції нашої держави, яка регламентує в Україні єдине громадянство.
Отримуючи матеріальну, політичну й методичну підтримку окремих урядовців Росії, легіонери п’ятої колони та їхні сателіти в нашій державі пішли ще далі. Наприклад, деякі представники Партії регіонів дедалі частіше під час зустрічей з виборцями нав’язують їм тезу про доцільність у регіонах з компактним проживанням російськомовного населення української державної мови. А російські агенти впливу та резиденти спецслужб, які потрапили до Верховної Ради України, вже подали на розгляд близько двадцяти проектів законів про статус російської мови як другої державної, але жодного — на захист української. І ось наслідки.
Коли в Сімферополі Міносвіти торік зробило спробу відкрити нову українську школу, воно наштовхнулося на агресивні атаки малоросів, які відверто заявили, що не допустять у цьому місті такого закладу
Теоретично під виглядом федералізації вони вже пошматували нашу державу на регіони, назвавши свою партію згідно з їхнім проектом. Залишилося здійснити поділ на практиці.
Ким і звідки фінансуються та координуються антиукраїнські, сепаратистські акції, вирахувати неважко. Досить замислитися над тим, чому окремі державники, тільки-но ними займуться прокуратура, СБУ чи міліція, тікають від нас до Росії та Ізраїлю і знаходять там не лише притулок, а й надійний захист від правосуддя.
І якщо громадянин сусідньої держави Ігор Бакай обіймав високу посаду в оточенні Президента України, а інший