Демографічна ситуація в Україні (1991-2010 роки)

погіршення екології, наслідки Чорнобильської катастрофи, нераціональне харчування, часте ігнорування навичок здорового способу життя через шкідливі звички, слабкість державної політики у сфері охорони здоров'я, ін. Тривожна інформація із сільських населених пунктів засвідчувала про перевищення смертності над народжуваністю у понад 2 рази, у багатьох малих, віддалених селах серед мешканців зовсім не було молоді, дітей.

Кількість багатодітних родин в Україні зменшилась, — у 2006 р. їх нараховувалося близько 400 тис. , а переважна частина подружжь мали лише по одній дитині, водночас 52 тис. дітей були сиротами. Поставала потреба посилення державного піклування дітьми-сиротами, впровадження нових форм сімейної опіки над дітьми-сиротами, відкриття дитячих будинків сімейного типу. Своєрідною «загадкою» для демографів була Рівненщина, де мешкала найбільша кількість українських багатодітних родин, тоді як за економічними показниками вважалася депресивною (дотаційною) областю.

Як відзначалося у звіті Світового банку за червень 2007 p. , демографічні показники в Україні виявилися найгіршими серед усіх країн колишнього СРСР та Східної Європи, швидко скорочувалася чисельність населення (у 1989 р. — 51,7 млн. , у 2004 р. — 47,6 млн. осіб). Вік кожного п'ятого українця перевищував 60 років. За прогнозами експертів Світового банку, до 2025 р. українців може стати ще на 12 млн. менше, якщо не будуть здійснені необхідні реформи. А також через демографічну кризу Україна може зіткнутися з проблемами в економіці, адже витрати на пенсії, систему охорони здоров'я, соціальну допомогу для осіб похилого віку можуть становити 50% ВВП7.

Дещо оптимістичніше почала виглядати демографічна картина в країні після 2000 року. В Україні певні ознаки «baby-boom» почали спостерігати від початку 2000-х років. Помітне збільшення народжуваності прослідувало після ухвали Кабінетом Міністрів постанови про те, що з 1 квітня 2005 р. грошові виплати родинам по народженню дитини зросли (майже в 10 разів!) та нараховували 8,5 тис

грн. (у доларовому еквіваленті біля 1,5 тис. ). Такий захід Кабінету Міністрів, хоча і не був позбавлений відтінку популізму, але разом з тим, надав позитивного впливу на поліпшення матеріального становища молодих родин. В Україні за 6 місяців 2007 р. народилося більше дітей, аніж за аналогічний період 2006 р. (225,6 тис. проти 218,9 тис. ) За даними Міністерства юстиції України, народжуваність по країні зростала від 2002 p. : щорічне число новонароджених збільшилося з 392,5 тис. до 426 тис. в 2005 p. , до 462,7 тис. у 2006 р. 8 У вересні 2007 р. уперше за період від початку 1990-х років рівень народжуваності перевищив рівень смертності у 5 регіонах — в Закарпатській, Львівській, Рівненській, Волинській та у м. Києві. Хоча і не можна абсолютизувати роль матеріальних факторів у забезпеченні демографічного підйому, разом з тим досвід європейських країн показував, що вони йшли шляхом збільшення фінансових виплат і соціальних допомог родинам по народженню дитини для подолання низьких показників народжуваності. Обнадійливою тенденцією в Україні стало суттєве скорочення коефіцієнту дитячої смертності, зокрема за період 1990-2003 pp. з 12,8 до 9,6 випадків (дітей у віці до 1 року на 1000 народжених). На початку 2000-х pp. динаміка кількості шлюбів дещо поліпшилася.

Адже очевидно, що негативні наслідки демографічної кризи для більшості країн світу одинакові, — проблеми з пенсійним забезпеченням, посилення навантаження на систему охорони здоров'я та соціальну

1 2 3 4 5 6

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні