День української писемності і мови - виховний захід з української мови
Мій народе, пісень триста тисяч твоїх,
Уяви, сколихнули б умить Україну, —
Захотіли б, мабуть, всі землі солов'ї
Вивчить мову і пісню твою солов'їну.
(В. Василашко)
Вчитель. От і перегорнули ми з вами останню сторінку нашого усного журналу. Поговорили про виникнення солов'їної писемності, про нашу солов'їну мову, мамину пісню.
Учениця.
Ой яка чудова українська мова!
Де береться все це, звідкіля і як?
Є в ній ліс, лісок, лісочок, пуща, гай, діброва,
Бір, перелісок, чорноліс. Є іще байрак.
І така ж розкішна і гнучка, як мрія.
Можна "звідкіля" і "звідки", можна і "звідкіль".
Є в ній хурделиця, віхола, завія,
Завірюха, хуртовина, хуга, заметіль...
Та не в тому справа, що така багата.
Помагало слово нам у боротьбі.
Кликало на битву проти супостата,
І за все це, слово, дякуєм тобі.
Скрізь одне жадання, і мета, і ясність,
Живемо, працюєм як одна сім'я.
І краса новітня окриля сучасність,
Цю красу звеличує мова і моя.
Нас далеко звеличує мова і моя.
Нас далеко чути, нас далеко видно,
Дмуть вітри історії в наші паруси.
Розвивайся й далі, мово наша рідна,
І про нас нащадкам вістку донеси.
(О. Підсуха)