Дендрологічний парк Софіївка

Дендрологічний парк Софіївка

За 205-літню історію існування “Софіївки” чітко простежуються шість окремих періодів її будівництва, розвитку і утримання.

Перший період: 1796–1832 рр. Парк був власністю Потоцьких і з початку будівництва названий “Софіївкою” на честь дружини графа Станіслава Щенсного Потоцького красуні гречанки Софії. Автором монографічного і архітектурного проекту парку був польський офіцер артилерії Людвік Християн Метцель. Під його безпосереднім керівництвом споруджено ставки, шлюзи, фонтани і водоспади, острів Анти-Цирцеї, підземна р.  Ахеронт, мости, гроти, Єлісейські поля, обеліск “Розбита колона”, дорожно-алейна система, встановлено статуї. Там, де зараз знаходиться павільйон Флори, був побудований Сільський павільйон (1820 р. ), а на майданчику Бельведер — кругла дерев’яна альтанка.

Другий період: 1832–1859 рр. В 1832 р. парк, як і всю власність Потоцьких, було конфісковано і передано Київській державній палаті, а з 1836 р. підпорядковано управлінню військових поселень. В літературі з’являється назва парку — Царицин сад, хоч офіційних документів про його перейменування немає. Протягом цього часу парк зазнає значних змін, порівняно з тим що зробив у ньому Л.  Метцель з самого початку. В 1833 році прокладається вулиця Садова, яка зв’язує парк з містом, 1838 — розширюється і викладається бруківкою Головна алея, одночасно виводиться вода з центру парку до Головного входу. 1844 року тут будуються дві башти в готичному стилі. 1841 — встановлюється альтанка “Грибок” та Китайська альтанка. 1842–45 рр. за проектом архітектора Раппонета будується Павільйон Флори на місці раніше знесеного Сільського павільйону. 1843–45 рр. на острові Анти-Цирцеї будується Рожевий павільйон. Протягом цього часу з парку були видалені бюст Т.  Костюшка та скульптура Ю.  Понятовського. Після відвідання парку в 1847 році царем Миколою I, протягом 1850–52 рр. перебудовують за проектом А.  І.  Штакеншнейдера вхідні башти, павільйони Флори і Рожевий. На терасі Муз замурували грот Аполлона і встановили обеліск “Орел”

Третій період: 1859–1929 рр. 30 березня 1859 року царським указом парк передається Головному училищу садівництва, яке переводиться з м.  Одеси в м.  Умань. Продовжує називатись Царициним садом, хоч за указом царя, сад має офіційну назву “Уманський сад Головного училища садівництва”. В.  В.  Пашкевич заклав так званий Англійський парк. Проводяться рубки догляду та санітарні рубки. Парк занепадає.

Четвертий період: 1929–1955 рр. Постановою Раднаркому УРСР за N 26/630 від 18. 05. 29 р. “Софіївка” (яка з 1923 року стала називатися сад III Інтернаціоналу) оголошується заповідником. Оранжерея, парники і, відповідно, частина території парку залишається в підпорядкуванні теперішньої сільськогосподарської академії. Парку надається самостійний статус, і він аж по 1955 рік кілька разів перепідпорядковується різним відомствам, які були створені при Раді народних комісарів тодішньої УРСР. В 1945 р. парку присвоєно повну назву “Уманський державний заповідник “Софіївка”. В 1946 р. Рада Міністрів УРСР прийняла спеціальну постанову “Про відновлення і благоустрій Уманського державного заповідника “Софіївка”. На ремонт і реставрацію парку виділяється 1 млн.  крб. У 1948 р. затверджується генеральний план відновлення і розвитку заповідника “Софіївка”. В 1949 р. створюється декоративний розсадник на площі 20 га. Активно проводяться роботи по ремонту і реставрації малих архітектурних форм, дорожно-алейної системи, скульптур парку. Проводиться інвентаризація деревних і чагарникових порід, з’являються наукові праці з історії парку, про його дендрофлору, скульптури, малі архітектурні форми і т.  д. В цей же період втрачено оригінали мармурових скульптур Аполлона Бельведерського,

1 2 3 4 5 6 7 8