Держава Богдана Хмельницького та його соціально-економічна політика

План 

Вступ.  

Розділ 1. Соціально-економічні причини революції 

Розділ 2. Утворення Української гетьманської держави.  

Висновки.  

Перелік використаних джерел.   


Вступ 

Тема цього реферату була обрана з-поміж багатьох інших завдяки  великій зацікавленості автора питаннями національної ідеї українського народу та можливостями відродження українського етносу як одного з найпотужніших народів Європи. Думаю, що, дослідивши історію українського козацтва, ми зможемо відродити свою віру в себе, нашу країну, в найкраще багате і цікаве майбутнє.

До написання реферату автора спонукала зацікавленість національним українським характером. Якщо бути стислим, то українська етнопсихiка характеризується взаємодiєю двох складових, двох типiв української культури. Це:

"хліборобська культура", для якої властиві м’якість, лагідність, толерантність, чуйність, душевна теплота, вибачливість, мрійливість, милосердя;

"лицарська (козацька) культура", для якої властиві діловитість, рішучість, наполегливість, вірність слову, точність, практичність, конкретність, справедливість.

Цей реферат – частина матеріалу, який розкриває сутність лицарської (козацької) культури. Обраний період – українська національна революція XVII ст.

Однією із визначних рис лицарської складової українського характеру є здатність швидко вирішувати важкі проблеми. Проаналізуємо, як ця особливість української психіки виявилася у вирішенні соціально-економічних проблем у контексті розбудови української державності та української національної ідеї.

Для збереження послідовності викладу розглянемо спочатку проблеми у соціально-економічній сфері, які спричинили розгортання української революції під проводом Богдана Хмельницького

Після цього проаналізуємо кроки, здійснені козацьким керівництвом для розв’язання гострих питань розвитку Української держави.  

Розділ 1. Соціально-економічні причини революції 

На середину XVII ст. у різних сферах розвитку українського суспільства визріли гострі суперечності з наявним статусом України у складі Речі Посполитої, її політикою в українському питанні, з усталеними в ній суспільно-політичним ладом і системою соціально-економічних відносин.

У цей час надзвичайно ускладнилася соціально-економічна ситуація в українських землях, що входили до складу Речі Посполитої. Після закінчення виснажливої для Західної Європи 30-літньої війни саме Польща стає одним з головних експортерів хліба. Основний польський порт Гданськ від 1583 до 1648 р. у 2,5 раза збільшив відвантаження зерна. Орієнтація на внутрішній та зовнішній ринок, а не на задоволення власних потреб суттєво вплинула на структуру поміщицьких господарств. Вони активно перетворюються на фільварки (виробництво та переробка сільськогосподарської продукції, засноване на щотижневій панщині та чітко зорієнтоване на ринок). В основі цієї трансформації лежали два взаємопов’язані процеси – зміцнення феодальної земельної власності та посилення кріпацтва.

Польські та полонізовані українські феодали, намагаючись максимально збільшити свої прибутки, посилювали експлуатацію селян. Саме тому помітно зростає панщина, особливо у районах, сполучених із зовнішнім ринком. Водночас невпинно зростали натуральні та грошові податки.

Помітно погіршуючи соціальне становище народних мас, фільварково-панщинна система водночас гальмувала розвиток простої капіталістичної кооперації та початкових форм мануфактурного виробництва, зародки яких тоді були у багатьох галузях промисловості, заважала вона й формуванню єдиного ринку в Україні.

У складних умовах опинилося і міщанство, особливо у тих містах,

1 2 3 4 5

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні