Держава і політична система суспільства

боротьбі на боці окремих політичних партій і об'єднань;

- правову заборону діяльності політичних партій і рухів в міліції, її службах і підрозділах (заборонено створювати організації, проводити партійну роботу і пропаганду тощо);

- законодавче обмеження політичних прав і свобод працівників міліції, їх можливості брати участь у політичній діяльності.

Отже, деполітизація охоплює такі явища як департизація та деідеологізація. Деполітизація міліції - це не засіб для обмеження від усякої політики, від політики взагалі. Навпаки, її функції, цілі й завдання спрямовані на реалізацію політики.

Зрештою, виникає запитання: чи можна оцінювати деполітизацію міліції лише як позитивне чи негативне явище? На наш погляд, усе залежить від якої політики звільняється або відвертається міліція, яка соціальна сутність політики, чи відповідає вона національним інтересам і очікуванням народ)', його потребам. Міліція це державний орган, діяльність якого є доволі специфічною, оскільки при виконанні службових обов'язків може застосовувати примус як елемент насильства. Демократична влада може використовувати міліцію для ліквідації безладів, забезпечення прав та свобод людини і громадянина, а також для забезпечення законності та правопорядку. Таке насильство здійснюється, відповідно до Конституції, нормативно-правових актів держави, а також норм міжнародного права, норм і принципів загальнолюдської моралі. Важливим обов'язком і функцією міліції на сучасному етапі соціально-політичного розвитку є забезпечення конституційних прав і свобод громадян.

На підставі вищевказаного можна зробити такі висновки:

- по-перше, міліція, як єдиний елемент політичної системи, виконує важливу соціально-правову і політичну функцію щодо захисту прав і свобод громадян, інтересів суспільства та держав від незаконних посягань;

- по-друге, на стан забезпечення і зміцнення законності в міліції суттєво впливає політика держави, спрямована на вдосконалення її службово-професійної діяльності, тісно пов'язаної з правовою і кадровою політикою. Суттєвим недоліком державної політики та ідеології, а також ЗМІ, є недостатня увага піднесення престижу і ролі міліції, формування у працівників міліції належного ставлення до честі, гідності, патріотизму, вірності присязі та своєму народу, виховання в суспільстві поваги до правоохоронців;

- по-третє, на стан функціонування міліції, забезпечення нею правопорядку та законності суттєво впливає політико-правова діяльність керівників і лідерів політичних партій, рухів, суспільно-громадських об'єднань під час проведення політичних і громадських акцій, що може призвести до правопорушень як з боку учасників, так і з боку міліції;

- по-четверте, особовий склад служб і підрозділів міліції бере активну участь у громадсько-політичному житті суспільства, особливу відповідальність покладено на нього під час організації та проведення виборчих кампаній; міліція має бути незалежна від впливу партій та громадських об'єднань, що переслідують політичну мету, а повинна забезпечувати режим законності та правопорядок, виконуючи важливе соціально-політичне завдання;

- по-п'яте, через бурхливі процеси в політичному житті України, міліція, об'єктивно беручи в них участь як орган, що забезпечує законність, правопорядок і безпеку, залучається до охорони під час проведення мітингів, інших політичних і громадських акцій, що збільшує службові навантаження, підвищує морально-психологічну напругу, створює реальні загрози по виникненню конфліктів з учасниками громадсько-політичних акцій;

- по-шосте, нині на стан і функціонування адміністративно-службової діяльності міліції все більше впливає не лише внутрішня, а й зовнішня політика держави; представники

<< 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 >>

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні