міліції є активними учасниками миротворчих процесів, провадять активну протидію транснаціональній злочинності. Міжнародні політичні контакти сприяють об'єднанню зусиль держав та їх правоохоронних органів у боротьбі з загальним злом - злочинністю, створюють чималі можливості для обміну професійним досвідом з правоохоронцями інших країн.

Отже, міліція-невід'ємний атрибут держави та її політичної системи.

Висновки

Політична система виникла на певному етапі розвитку суспільства внаслідок його поділу на класи та появи держави. У процесі еволюції державно-організованого суспільства політична система стає більш складною та розгалуженою. Тому структура, механізм її функціонування завжди мають конкретно-історичний характер, зумовлений рівнем економічного, соціального, духовного розвитку суспільства та іншими чинниками.

Політична система є центральною проблемою різних наук, зокрема правової, політичної, соціологічної та ін. Вона дає загальне, цілісне уявлення про організацію та функціонування політичного життя суспільства, його структуру тощо.

Матеріальною основою політичних систем є економічні зв’язки. Вони в свою чергу обумовлені суспільним поділом праці, в рамках якого набувають стійкості і стабільності політичні відносини. Але це не означає, що в таких межах виникають державні організації, а саме в них вони стають найбільш оптимальними.

Існують різні підходи у дослідженні політичної системи однак не дивлячись на їх багатоманітність, можна уявити, що вона виступає складним комплексом відносин між класами, націями, іншими соціальними групами і організаціями, особистостями і їх політичними інститутами

Зокрема існують такі підходи у дослідженні політичної системи, як: інституціональний, функціональний, регулятивний, комунікативний, особистісний та інші.

Аналіз політичної системи дає змогу розкрити її структуру. Для того, щоб правильно визначити структуру політичної системи необхідно знайти критерії відбору ї елементів.

В залежності від критеріїв поділу, до структури політичної системи входять:

1)          суб’єкти (носії) політики;

2)          політичні норми та принципи;

3)          політичні відносини (стосунки);

4)          політичні погляди — політична свідомість та культура;

5)          зв’язки, що об’єднують названі компоненти.

В політичній системі особливе місце належить державі, яка надає їй цілісності і стійкості, зорієнтованості на важливі суспільні справи. Вона виконує винятковий і необхідний обсяг діяльності з управління, розпорядження ресурсами суспільства і регулює його життєдіяльність.

Роль держави в організації суспільства і здійсненні політичної влади зумовлена тим, що вона є центром, ядром політичної системи суспільства.

Держава виступає, як особлива ланка в структурі політичної системи. Її роль і місце в цій системі не ототожнюються з місцем і роллю, з однієї сторони правлячою партією, а з іншої — інших ланок цієї системи.

Держава є не просто найголовнішим об’єднанням громадян, об’єднанням всіх без винятку громадян, всіх членів суспільства, які знаходяться в політико-правовому зв’язку з державою, незалежно від класової, вікової, професіональної та іншої приналежності. Держава є виразником їх загальних інтересів.

Говорячи про місце і роль держави, як особливої ланки в політичній системі суспільства важливе значення має розкриття характеру взаємодії держави з громадськими організаціями, який розкривається в третьому розділі.

Список використаних джерел

1. Конституція