Держава і політична система суспільства

страх перед санкціями, звичку до підкорення, інтерес (зацікавленість у виконанні розпоряджень), упевненість у необхідності підкорення, авторитет (якості керівника, обумовлене підкорення без примусу чи загрози санкцій), ідентифікацією об'єкта з суб'єктом влади. В останньому випадку досягається максимальна ефективність влади, оскільки суб'єкт сприймається об'єктом як його представник і захисник.

Джерела влади — це авторитет, сила, престиж, закон, багатство, знання, харизма, таємниця, інтерес тощо[15, c. 68].

Ресурси влади, як сукупність засобів, використання яких забезпечує дієвий вплив на об'єкти влади, у відповідності з цілями суб'єкта, прийнято поділяти на:

— економічні (матеріальні цінності, необхідні для суспільного виробництва і споживання, землі, гроші, корисні копалини тощо);

— соціальні (здатність підвищення соціального статусу або рангу, місця в соціальній структурі);

— силові (зброя й апарат фізичного примусу, спеціально підготовлені для цього люди);

— демографічні (людина як універсальний ресурс, що створює інші ресурси);

— політико-правові (конституція, закони, програмні документи політичних партій);

— інформаційні (знання та інформація, засоби їх отримання та розповсюдження).

Одним з основних та найважливіших для політології різновидів суспільної влади є влада політична. Політична влада — це здатність, право або можливість суспільних груп та індивідів, які їх представляють, здійснювати вплив на політичну діяльність і політичну поведінку людей та їх об'єднань за допомогою волі, авторитету, права, насильства.

Суб'єктом політичної влади може бути цілий народ, державний орган, окремий індивід, наділений владою. Безпосередніми суб'єктами політичної влади є політичні інститути та їх органи, які зберігають і здійснюють керівництво різними сферами життя, мають у своєму розпорядженні засоби влади, обирають цілі та способи їх реалізації.

Об'єктом політичної влади є все те, на що (чи на кого) спрямовані владні відносини. Це може бути суспільство загалом, тобто народ, і кожний громадянин зокрема

У демократичному суспільстві народ водночас виступає і суб'єктом, і об'єктом влади.

Вагомість наявності політичної влади пояснено виконанням нею широкого спектра важливих для суспільства функцій. До них належать:

— розроблення та прийняття рішень з важливих напрямків розвитку суспільства;

— вироблення стратегії управління суспільством;

— оперативне управління та регулювання суспільними процесами;

— контроль за найважливішими параметрами стабільності та спрямованості розвитку суспільства.

Характерними рисами політичної влади є легальність, вплив, верховенство, всезагальність, моноцентричність, легітимність, ефективність[12, c. 98].

Легальність влади — це її законність, юридична правомірність.

Верховенство влади — це обов'язковість виконання сформульованих нею владних рішень усіма членами суспільства.

Вплив влади — це здатність, уміння суб'єкта політики здійснювати вплив з певною метою на поведінку соціальних груп, організацій чи індивідів.

Усезагальність влади полягає в її здатності діяти на основі права від імені всього суспільства.

Моноцентричності влади притаманна наявність загальнодержавного центру прийняття рішень (таким центром є система владних органів).

Ефективність (результативність) влади полягає в результатах реалізації усіх задумів, платформ, програм, її здатності ефективно управляти всіма сферами суспільного життя, досягати політичної мети оптимальними засобами. Проте, одразу

<< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 >>

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні