Держава і політична система суспільства

особливим, відокремленим від решти суспільства, апаратом;

— є дійсною лише на території, на яку поширюється державний суверенітет;

— володіє монополією на видання законів;

— може, за необхідності, звернутися до засобів організованого законодавчого примусу.

Зміст політичної влади полягає в її функціях:

а) формування політичної системи, політичних відносин між державою і суспільством, громадськими спільнотами, політичними інститутами, апаратами й органами державного управління, партіями, громадянами тощо;

б) організація політичного життя суспільства;

в) управління суспільними і державними справами на різних рівнях;

г) керівництво органами влади, політичними і неполітичними процесами;

ґ) контроль за політичними відносинами, створення певного типу правління, політичного режиму і державного устрою (монархії, республіки), відкритого чи закритого суспільства.

Отже, політична влада виконує організаційні, регулятивні та контрольні функції, які конкретизуються в багатьох видах політичної діяльності, серед них: прийняття політичних рішень, формування управлінських кадрів, удосконалення системи виконавчої влади.

Функціонування влади в суспільстві пов'язане з розподілом суспільної праці на управлінську та виконавчу по вертикалі, побудовою владних відносин у формі суспільної піраміди, за якої нижчі верстви піраміди передають угору певну частину своєї волі, а владна верхівка повинна враховувати цю волю при прийнятті політичних рішень. Ігнорування владною верхівкою інтересів нижчих верств призводить до відчуження влади від народу, перетворення її в деспотію чи тиранію. Водночас це слугує основою для зміни влади. І саме у цьому — вихідні положення теорії народного суверенітету, які лежать в основі сучасної, представницької демократії.

Тому важливими засобами проти утвердження тиранії і диктатури є: а) розмежування та незалежність трьох гілок влади — законодавчої, виконавчої та судової; б) децентралізація влади

Ще старогрецькі філософи Платон та Арістотель, залежно від того, хто перебував при владі та в чиїх інтересах вона здійснювалася, виділяли три можливі форми політичної влади: монархію, аристократію, політею (або демократію), які за умови їхньої деградації могли виродитися відповідно у тиранію, олігархію й охлократію.

Політолог, економіст, українець за походженням Б. Гаврилишин, аналізуючи сучасні політичні системи, дійшов висновку про існування трьох типів політичного правління або форм сучасної влади.

Влада типу противаги характеризується:

а) поділом влади на законодавчу, виконавчу і судову;

б) наявністю правлячої еліти й опозиції;

в) функціонуванням системи противаг;

г) наявністю періодичних виборів;

ґ) прийняттям рішень згідно з принципом більшості.

Колегіальна влада відзначається:

а) наявністю високого ступеня консенсусу в суспільстві;

б) прихильністю до політичних курсів і рішень;

в) відсутністю незгод та конфліктів.

Унітарну владу характеризують:

а) концентрація влади;

б) відсутність офіційної опозиції чи противаги;

в) ідеологічне виправдання будь-яких непопулярних чи малопопулярних рішень влади.

Саме через такі характеристики ускладнюється процес приходу до влади нової політичної еліти.

Засобами здійснення усіх зазначених різновидів суспільної влади є право, авторитет, переконання, традиції, маніпуляції, примус,

<< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 >>

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні