Держава і право Древньої Греції

План

Вступ. 3

1. Утворення Афінської держави. Реформи Тесея. 4

2. Органи влади і управління за реформами Солона і Клісфена. 7

3. Джерела афінського права. Закони Драконта. 12

Висновок. 19

Список використаної літератури. 20

 

 


Вступ

Держава і право в історії існували не завжди. Таким чином, розпад первісного родоплемінного суспільства, розвиток засобів виробництва, зміна соціальної структури суспільства привели до зміни способу виробництва і споживання та до утворення політичної організації - держави. Деякі автори вважають, що держава з’явилась там і тоді, де й коли суспільство розпалось на класи з протилежними інтересами і в основі її створення була класова боротьба. Інші пов’язують виникнення держави і права з необхідністю здійснювати управління суспільством за нових умов, початком цивілізації.

Право, як і держава виникло завдяки необхідності управляти соціальними процесами. Право виникає внаслідок:

- переростання первісних звичаїв, традицій, моралі в юридичні норми;

- правотворчої діяльності компетентних державних органів і посадових осіб;

- перетворення рішень судових органів щодо конкретних справ на загальну норму, що є обов’язковою для вирішення аналогічних випадків.

 


1. Утворення Афінської держави. Реформи Тесея

Перші державні утворення на території Греції з’явилися у ІІ тис. до н. е. Раніше класове суспільство і держава склались на Криті і в південній частині Балканської Греції. З XІІ ст. до н. е. на південь з півночі Греції стали проникати племена дорійців, що знаходились на рівні первіснообщинного ладу. У результаті цього на всій території Греції знову встановлюються первіснообщинні відносини, після розкладу яких в історії Греції розпочинається новий етап: формування і розквіт полісів, рабовласницьких відносин класичного типу.

Полісний етап історії Стародавньої Греції поділяється на три періоди:

1. Гомерівський період (XІ–ІX ст. до н. е

) – характеризується пануванням родоплемінних відносин, які починають розпадатись на кінець даного періоду.

2. Архаїчний період (VІІІ – VІ ст. до н. е. ) – відбувається формування класового суспільства і держави у формі полісів.

3. Класичний період (V – ІV ст. до н. е. ) – характеризується розквітом стародавньогрецького рабовласницького суспільства, полісного ладу.

Гомерівська Греція описана відомим поетом в “Іліаді” та “Одіссеї”. Населення проживало сільськими общинами, що займали невелику територію і були майже ізольовані від сусідських общин. Політичним та економічним центром общини було поселення, що називалось містом. Основну масу населення міста складали землероби, скотарі, а також не чисельні ремісники і торгівці. [1, с. 103]

Земля була не племінною власністю і надавалась членам роду в користування за умови періодичного перерозподілу. Але вже в той час наділи багатих відрізнялись розмірами та якістю, а базилевси отримували, крім того, особливий наділ – “теменос”.

У гомерівський період держави ще не було. Це був період військової демократії. Управління суспільством здійснювалось за допомогою наступних органів. Постійно діючим органом влади була рада старійшин (буле). Вона формувалась не стільки за віковими ознаками, скільки за знатністю і багатством. Первісна демократія ще зберігалась, тому народні збори відігравали в суспільній організації значну роль. Очолював усю організацію базилевс, який виконував функції воєначальника, верховного судді і верховного жерця. Він фактично діяв разом з представниками родоплемінної знаті. Посада була виборною, але при її заміщенні стали віддавати перевагу сину померлого базилевса, і, таким чином, посада закріплювалась спадково в одній сім’ї.

Таким чином, гомерівська Греція була країною, роздробленою на багато самостійних округів, з яких пізніше виросли перші міста-держави або поліси.

На рубежі ІX – VІІІ ст. до н. е. в історичному розвитку Стародавньої Греції відбулися

1 2 3 4 5 6 7 8 9