Держава і право Древньої Греції

складна справа. Жінка займала в сім’ї залежне становище. Взагалі, в Афінах жінки не мали ні політичних, ні громадянських прав.

Батьківська влада спочатку була дуже широкою, але з часом слабне.  

Спадкове право.  Спадкування здійснювалось за законом і заповітом. Спадкоємцями за законом в першу чергу були сини, але коли синів не було, то успадковували дочки. Спадкування за заповітом розпочинається з Солона. Заповідати міг лише той, у кого не було законних дітей чоловічої статі. Не могли заповідати неповнолітні, жінки, прийомний син.

Кримінальне право.  Афінському праву були відомі такі види злочинів: державні, проти сім’ї, особи, власності. Розрізнялись навмисні і необережні злочини, відомо було поняття самооборони, проводилась різниця між підмовником і виконавцем злочину.

Серед покарань слід відмітити смертну кару, продаж у рабство, штраф, конфіскацію, безчестя. Покарання для рабів і вільних було різним.

Судовий процес.  Розпочинати судові справи могли тільки повноправні афінські громадяни. Інтереси неповнолітніх і жінок представляв глава сім’ї, метека – його простат, за раба в суді відповідав його господар.

Судовий розгляд поділявся на стадії: попереднього розслідування, судового розгляду і винесення рішення чи вироку. Учасникам процесу надавалась можливість висловити свою думку щодо міри покарання. Жінок і неповнолітніх як свідків не залучали, рабів при допитах катували.

Під час попереднього слідства свідчення потерпілого, обвинуваченого, свідків, а також речові докази запечатувались у спеціальну посудину і в такому вигляді направлялись до суду.

Рішення приймалось таємним голосуванням більшістю голосів. На судові рішення і вироки допускалась апеляція в геліею. Рішення геліеї були остаточними і оскарженню не підлягали. [2, с. 97]


Висновок

Наше дослідження показує, що незважаючи на те, що в Стародавній Греції кожне місто-поліс було окремою державою, в ньому існував чіткий розподіл законодавчої, виконавчої та судової гілки влади. Закони спочатку були засновані на звичаї, який, в міру розвитку суспільства, перетворювався на легітимізований державою правовий акт.

Зараз держава і право відрізняються низкою ознак від тогочасних категорій, але ми повинні знати і розуміти погляди прадавніх мислителів, адже вони були підґрунтям для подальшого розроблення теоретичних концепцій та втілення їх на практиці при створені нових державностей. Пошуки ідеальної держави, які розпочали давньогрецькі мислителі, розробивши проекти свого бачення держави і права, були підхоплені і продовжені іншими вченими в епоху середньовіччя, нового часу і тривають сьогодні. Їхні думки і погляди стали загальнотеоретичними надбаннями всього людства. Сучасні держави світу, в тому числі і Україна, користується з досвіду, який залишили нам давньогрецькі вчені-мислителі. І в цьому немає нічого дивного, адже розроблені ними аксіоми будівництва держави і управління нею є в деякій мірі актуальними і на сьогодні.


Список використаної літератури

  1. Бостан Л. М. , Бостан С. К. Історія держави і права зарубіжних країн. - К. : Центр навчальної літератури, 2004.
  2. Глиняний В. П
    Історія держави і права зарубіжних країн: Навч. посіб. - 6- те вид. - К. : Істина, 2009. - 768 с.
  3. Глиняный В. П. История государства и права зарубежных стран. - Часть I. - X. : Одиссей, 2004.
  4. Захарченко П. П. , Ковалевська О. О. , Кузьминець О. В. Історія держави та права зарубіжних країн: Навчальний посібник для дистанційного навчання. - К. : Ун-т "Україна", 2005.
  5. Історія держави і права зарубіжних країн /За ред. О. М. Джужи. - К. , 2005.
  6. Історія держави і права зарубіжних країн: правові джерела: Навч. посіб. / Упоряд. Г. І. Трофанчук. - К. : Юрінком Інтер, 2008. - 352с.
  7. Макарчук B. C. Загальна історія держави і права зарубіжних країн. - К. , 2001.
  8. Страхов
1 2 3 4 5 6 7 8 9