Держава і суспільство

План 

Поняття суспільства як найбільш значної соціальної системи, його структура. Громадське суспільство. 2

Поняття держави, її співвідношення з суспільством. 5

Використана література. 16

Поняття суспільства як найбільш значної соціальної системи, його структура. Громадське суспільство 

Суспільство – це продукт взаємодії людей, об’єднаних різноманітними економічними, сімейними, груповими, етнічними, становими, класовими відносинами й інтересами.

Суспільство – об’єднання людей, що мають загальну територію проживання, єдину культуру і схожий спосіб життя.

Суспільство – соціальний організм, частина природи, що складається з людей, які постійно працюють над удосконаленням знарядь і засобів виробництва; частина матеріального світу, що відокремилася від природи і є формою життєдіяльності людей, яка історично розвивається;  певний стан історії людства, внутрішньо-формаційні чи між формаційні ступені історичного розвитку.

Суспільство є результатом дуже складних процесів самоорганізації, має свою історію становлення і розвитку, навіть коли те чи інше суспільство розпадається, загальні його ознаки, риси надовго зберігаються. Виникнення політичної організації суспільства спричини соціальний розвиток суспільства, який почався без політичної організації та права.

Суспільство з’явилося тоді, коли люди виокремилися зі світу тварин. Тому найважливіша система суспільства – система взаємозв’язків розумних істот. У первісному суспільстві виділяють структурні елементи: діяльність людей спрямована на задоволення певних суспільних потреб; суспільні відносини, в які вступають люди в процесі діяльності із задоволення потреб; соціальні суб’єкти – люди та їх об’єднання. Суспільству притаманні властивості а саме: наявність у суспільстві певних соціальних інститутів, які надають організовані форми життєдіяльності; суспільство не може обійтися без регулюючої сили, що спрямовує його життєдіяльність  у загальнокорисне русло

У суспільстві існують різні форми організації взаємозв’язків між індивідами. Першим соціальним інститутом були родові общини. Рід являв собою групу людей, об’єднаних кровним спорідненням, спільною власністю і працею, зрівняльним розподілом. Згодом роди поєднувались в соціальні інститути – племена. Першим політичним інститутом стала держава, який виник у зв’язку із соціальною диференцією суспільства і появою публічної влади. З’явилися й інші соціальні інститути: релігійні об’єднання, купецькі гільдії, кооперативні профспілки, партії, що призвело до виникнення соціального регулювання.

Соціальне регулювання – це система засобів, спрямованих на впорядкування поведінки людей, їхніх соціальних спільностей з метою узгодження і стабілізації суспільних відносин. Види соціального регулювання:

-       Індивідуальне регулювання – упорядкування поведінки людей за допомогою разових рішень, що стосуються окремих випадків, конкретних осіб.

-       Нормативне регулювання – упорядкування поведінки людей за допомогою поведінки, що поширюється на всі аналогічні випадки.  

Одним із напрямів соціального регулювання є правове регулювання, спрямоване на впорядкування найважливіших суспільних відносин і здійснюється за допомогою системи специфічних юридичних засобів. Правове регулювання здійснюється як за допомогою загальнообов’язкових правил поведінки – правових норм, індивідуальних рішень правового характеру.

У різні періоди історичного розвитку суспільство мало специфічні форми організації, мало різну економічну, соціальну, класову, політичну структуру. Можна розглядати співвідношення  економіки, політики та права у співвідношенні з економікою. Виробничі відносини в економіці об’єктивно визначають, яким має бути право; економіка визначає право не безпосередньо, а через інші соціально – економічні явища: соціальну структуру суспільства (класи, прошарки, групи), економіку, політику, єдність економічних та правових ідей, адекватність економічних та юридичних законів. Але важливе значення в суспільній системі займала влада: вона надає суспільству керованості, цілісності,

1 2 3 4 5 6 7