Державна політика у сфері якості

держави. Уря­дом проводяться щорічні націо­нальні конкурси з якості. Наслідок такої політики - угорська промисловість стала конкурентоспромож­ною на ринках країн ЄС.

   Не менша увага приділяється питанням якості на державному рівні в США, Японії та інших роз­винених країнах. Не викликає сумнівів, що саме суттєве підви­щення якості в останньому деся­тиріччі стало однією з причин ви­ходу США з економічної кризи кінця 80-х років. Більш того, ці ре­зультати - прямий виклик традиційним підходам до економгчного аналізу, які не включали якість у сферу розгляду. Сьогодні абсолют­но очевидно, що включення даних про якість у потік економічної інформації США - найважливіший крок у повне і фактичне визнання якості як основної економічної сили Америки. Свідченням такої політики є той факт, що у США сертифіковано понад 35 тисяч систем якості.

   Орієнтир на випуск високо­якісної продукції (як національна ідея) допоміг Японії перетвори-

тися з напівфеодальної країни у лідера світової економіки. На­прикінці 2000 року в Японії сер-тифіковано 21 тисячу систем управління якістю та 5. 5 тисяч систем управління навколишнім се­редовищем.

   Повчальним є досвід Ізраїлю, де на замовлення глави Уряду і за підтримки державного фінансу­вання було досліджено вартість поганої якості" як економічної ка­тегорії”. Такий підхід можна вважа­ти прикладом позитивного внеску Уряду до вирішення проблем якості. Проведений аналіз підтвер­див, що втрати через зневажли­ве ставлення до якості обходять­ся Ізраїлю на рік близько чверті вартості валового національного продукту, який складає 60 млрд доларів. Саме тому за сприяння Уряду в минулому році на курсах з питань управління якістю різно­го рівня (від 80 до 400 годин) прой­шли навчання понад 50 тисяч осіб

     Україна мале певний досвід у сфері забезпечення якості Ще у 70-ті роки минулого століття львівські підприємства стали ініціаторами впровадження КС УЯП. Відо­мий досвід підприємств міста Днпропетроеська щодо ефективного ви­користання ресурсів.

    З Іншого боку на підприємствах України дуже мало менеджерів і фахівців, які володіють необхідни­ми знаннями у сфері управління якістю. На сьогодні ще не створе­но багаторівневої цілісної системи підготовки персоналу з якості. Як наслідок, більшість вітчизняних підприємств не застосовують су­часні методи управління якістю на основі ТQМ (тотального менедж­менту якості). А досвід окремих підприємств України, які мали ви­сокі досягнення у сфері якості про­дукції, не поширюється через відсутність ефективної системи інформаційіюго забезпечення.

   Ситуація погіршувалася тим, що в Україні фактично було при­зупинено проведення наукових досліджень у галузі якості, не сформовано відповідної інфраст­руктури сприяння підприємствам у підвищенні якості. Діяльність ок­ремих ентузіастів та громадських організацій була не в змозі суттє­во покращити ситуацію. Потрібно змінити ставлення держави до цієї проблеми, саме цьому вчить успішний досвід інших країн.

   І такі зміни відбулися. 23 люто­го 2001 року було видано Указ Президента України N113 ” Про заходи щодо підвищення якості вітчизняної продукції". На його ви­конання було розроблено конкрет­ний план першочергових заходів, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року N462-p.

   Є перші результати у цьому на­прямку діяльності. Робочою групою у складі представників органів влади, промисловості, громадсь­кості підготовлено проект Кон­цепції державної політики у сфері управління якістю продукції (то­варів, робіт і послуг).

1 2 3 4

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні