Державне право зарубіжних країн

належать:  основний закон ФРН,

 конституції земель,

 держав­но-правові закони,

акти виконавчої влади,

рішення судів.

В них містяться положення, які торкаються організації та порядку проведення виборів, способів голосування. Основ­ний закон ФРН закріплює лише загальні принципи виборчо­го права (ст. 38), зазначаючи, що вибори повинні проводи­тись на підставі загального, прямого, вільного і рівного виборчого права, а також таємного голосування. Його де­тальну регламентацію Конституція відносить до ведення фе­дерального законодавства.

 Попередніх виборів не буває. Кандидати на вибори вису­ваються партіями. Система виборів до німецького бундеста­гу є "персоналізованим правом пропорційних виборів". Кож­ний виборець має два голоси. Першим голосом він обирає кандидата свого виборчого округу, а саме, за відносним ма­жоритарним виборчим правом: хто одержить більшість голо­сів, той є обраним (перші голоси). Другим голосом він вирі­шує про депутатів, які потрапляють до бундестагу через так звані земельні списки партій (другі голоси). Голоси з окре­мих виборчих округів і по земельних списках підраховують так, що бундестаг складається майже в такому самому від­ношенні, яке є в розподілі за окремими партіями. Якщо якась партія отримала у виборчих округах більше прямих мандатів, ніж їй належало б за її часткою голосів, то вона має право залишити собі ці "надмандати". Ось чому бундес­таг замість 656 передбачених законом членів нараховує нині 672 депутати. Завдяки земельним спискам виборче право має на меті бачити представленими у парламенті всі партії відповідності до відданих за них голосів. З другого боку, пря­мі вибори у виборчих округах дають громадянам змогу відда­ти перевагу певним політикам. Як правило, населення вияв­ляє до виборів великий інтерес. У виборах до бундестагу 1994 року взяли участь 79,1 відсотка виборців. Під час вибо­рів до ландтагів і комунальних виборів кількість учасників коливається, але здебільшого вона становить приблизно 70 відсотків.

Загальні принципи виборів у Німеччині:

-закріплено принципи загального виборчого права;

- закріплено принципи рівного виборчого права;

- закріплено принципи прямого виборчого права;

- закріплено принципи таємного голосування;

-непрямі вибори глави держави ( Президент обирається Федеративними зборами);

- виборче право виникає з 18 років;

- вимоги щодо віку, з якого виникає право бути обраним:до виборів до Буденстагу – 18 років, до виборів Президента – 40 років;

- порядок проведення загальнодержавних, місцевих виборів визначається різними законами.


Список використаних джерел

 

1. Автономов А. С. , Сивицкий В А. , Черкасов АЛ. Конституционное (государственное) право зарубежных стран: Учебник / Под ред. А. С. Автономова. – М. : Юриспруденция, 2001. – 400 с.

2. Методичний посібник з курсу “Конституційне право зарубіжних країн”/ Укладач ст. викладач Мартинюк Р. С.

3. Мудрак І. Д. Історія держави і права зарубіжних країн: Курс лекцій / Державна податкова адміністрація України; АДПСУ. - Ірпінь, 2001. - 232с

4. Кашкин С. Ю. Основные тенденции и итоги конституционного развития Индийской республики

– М. : Юрист, 1993.

5. Конституции государств Европейского Союза. — М. , 1997.

6. Конституции зарубежных государств. — М. , 1997. — Изд. 2.

7. Конституционное право зарубежных стран: Учебник для вузов / Под общ. ред. М. В. Баглая, Ю. И. Лейбо, Л. М. Энтина. — М. , 1999.

8. Конституция Индии ( с изм. на 1 мая 1955 г. ). – М. : Изд-во иностранной литературы, 1956.

9. Румянцев О. Г. , Додонов В. Н. Юридический энциклопедический словарь. – М. : ИНФРА-М, 1997. – 384 с.

10. Шаповал В. М. Конституційне право зарубіжних країн: Підручник. — К. , 1997.

 

1 2 3 4

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні