Державно-церковні відносини на Україні

режим відокремлення держави від церкви і церкви від школи.

Статус державної церкви передбачає тісне співробітництво держави і церкви, яке охоплює різні сфери суспільних відносин, а також різні привілеї для релігійних організацій, належних до державної церкви.

У Великобританії офіціальною державною церквою є англіканська (протестантсько-єпископська) церква, гла­вою якої виступає монарх. В дореволюційній Росії такий статус належав Російській Православній Церкві.

Для статуса державної церкви характерні такі особ­ливості:

а) В сфері економічних відношень - признання за церквою права власності на широке коло об'єктів: землю, будівлі, споруди, предмети культу тощо. У ба­гатьох випадках держава звільняє власність церкви від оподаткування або суттєво понижує податки на неї.

Так, до жовтня 1917 р. Російська Православна Церква була звільнена від податків і громадських повинностей. За даними 1905р. , православній церкві і монастирям на­лежало біля 3 млн. десятин земельних угідь.

б) Церква отримує від держави. різні субсидії і ма­теріальну допомогу. Наприклад, у Великобританії дер­жава утримує за свій рахунок капеланів в армії і в тюрмах. У дореволюційній Росії православна церква отримувала значні субсидії від держави. В 1907 р. на утримання церковного апарату із

казни було виділено 31 млн. руб. , тобто стільки ж, скільки Міністерству народної освіти.

в) Церква наділяється рядом юридичних повнова­жень - вона має право реєструвати шлюб, народження, смерть, в ряді випадків - регулювати шлюбно-сімейні відносини.

г) В області політичних відносин - право приймати участь у політичному житті країни, в тому числі через представництво церкви у державних органах. Так, у Ве­ликобританії представники вищого духовенства ан­глійської церкви засідають в палаті лордів. Православ­на церква у дореволюційній Росії була частиною дер­жавного апарату. Синод складався з представників духо­венства, призначених за розпорядженням царя. Очолю­вав святіший синод обер-прокурор, який був світським чиновником, але володів великими повноваженнями, що дозволяли йому втручатися у внутрішні справи православної церкви, в тому числі в призначення архі Всі державні посади мають право займати лише с би, які сповідують державну релігію (Данія, Норвегія Парагвай, Швейцарія та інші).

д) В сфері релігійних відносин - союз церкви і держави полягає в тому, що глава держави навіть при республіканській формі правління дає релігійну клятву або присягу при вступі на посаду. Церква бере участь і в коронації монархів.

е) Церква володіє широкими повноваженнями в га­лузі виховання і освіти підростаючого покоління, веде релігійну цензуру друкованої продукції, кіно, телебачення. Обов'язкове викладання релігії передба­чається законодавством Австрії (за згоди батькіків) Швеції, Італії, Іспанії у всіх початкових, середніх і спе­ціальних школах, в учбових закладах по підготовці вчи­телів і вихователів дитячих садків. У Великобританії вивчення релігії є обов'язковим предметом у початкових і середніх державних школах. В Ізраїлі у всіх школах обов'язковим є вивчення іудаїзма.

В Радянській державі церкві не відводилось ніякого місця в державно-правових відноси­нах. Свобода ж совісті трактувалась не тільки як свобо­да віросповідання, але як свобода атеїзма. Важливо підкреслити, що проголошений світський характер Ра­дянської держави перетворився, по суті, у воєнний атеїзм, У роки радянської влади Російській Православ­ній Церкві і іншим конфесіям прийшлось пережити справжній геноцид: храми і інші будівлі, призначені для богослужіння,

1 2 3 4 5 6 7

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні