Деякі питання законодавства про рекламу
Таким чином, рекламодавець несе відповідальність за достовірність та зміст інформації, яка надається для виготовлення (розміщення) реклами. Виробник реклами несе відповідальність за оформлення, порядок виробництва та зміст інформації, що додається ним у рекламу при підготовці останньої. Розповсюджувач реклами несе відповідальність за час, місце і засоби розміщення реклами. І рекламодавець, і виробник реклами, і розповсюджувач реклами несуть відповідальність за розповсюдження реклами щодо продукції, виробництво або реалізацію якої заборонено законодавством України, а також за розповсюдження реклами, забороненої чинним законодавством, якщо заборона має загальне суспільне значення і визначення такого забороненого елементу не потребує спеціальних знань. Суб’єкт звільняється від відповідальності або несе відповідальність лише в частині, якщо певне порушення мало місце з вини іншого суб’єкта, через дії (бездіяльність) якого заборонений елемент присутній в рекламі. При цьому сфера, в якій було наявне порушення, має відноситися до компетенції цього суб’єкта. Розмежування відповідальності між суб’єктами рекламної діяльності слід проводити ретельніше. Зокрема, необхідно обумовлювати в договорах на виготовлення (розміщення) реклами обов’язки сторін та їх відповідальність за їх невиконання чи неналежне виконання.
Відсутність у законі прямих вказівок щодо розмежування відповідальності різних суб’єктів рекламної діяльності можна використовувати при накладенні відповідними контролюючими органами стягнень (штрафів) в частині правомірності застосування стягнення до конкретного суб’єкта.