Діяльність соціальної служби в Україні

21. 01. 1998 р. N 63 "Про подальший розвиток мережі центрів соціальних служб для молоді та підвищення ефективності їх діяльності", якою було затверджено Типове положення про соціальні служби для молоді та план розвитку мережі центрів ССМ в Україні. Згідно з цією постановою на кінець 2000 року було заплановано створення центрів ССМ в 719 адміністративно-територіальних одиницях (областях, містах обласного значення, районах, районах у містах). Станом на 31. 12. 2000 р. згідно статистичного звіту ДЦССМ, в Україні діяло 559 центрів соціальних служб для молоді.

Динаміка розвитку мережі центрів ССМ на цьому етапі виглядає наступним чином.

Кількість діючих центрів ССМ у 1998 році - 421, у 1999 р. - 518, у 2000 р. - 559. За цей період завершили формування мережі центрів ССМ згідно з планом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17. 10. 1995 р. за N 839 "Про розвиток мережі центрів соціальних служб для молоді" Рівненська, Тернопільська, Чернівецька області та м. Київ. Майже закінчилось формування мережі центрів ССМ у Донецькій (99%), Одеській (94%), Житомирській (92%), Полтавській (91%) та Черкаській (89%) областях.

Четвертий етап - це здійснення конкретних організаційно-правових заходів щодо трансформації системи центрів ССМ в нову якість, розбудова нової моделі центрів ССМ та їх системи шляхом модернізації діючої системи центрів ССМ (2001-2004).

У грудні 2000 року Державний комітет України з молодіжної політики, спорту і туризму затверджує Програму організаційного розвитку системи центрів соціальних служб для молоді на 2001 рік. У ній вперше офіційно дається визначення сучасної моделі центру соціальних служб для молоді.

Кабінет Міністрів України постановою від 03

10. 2001 р. N 1291 "Про розвиток центрів соціальних служб для молоді" доручив Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям завершити у 2002-2003 роках формування мережі центрів ССМ.

Створення системи центрів соціальних служб для молоді нової якості відбувалося шляхом модернізації нормативно-правової бази діяльності центрів ССМ, розвитку мережі спеціалізованих служб та формувань, встановлення єдиних стандартів та нормативів як щодо здійснення практичної соціальної роботи, так і її ресурсного забезпечення (кадрового, фінансового, матеріально-технічного, науково-методичного, нормативно-правового, інформаційно-аналітичного).

Динаміка розвитку мережі центрів ССМ на даному етапі виглядає наступним чином: кількість діючих центрів ССМ у 2001 р. - 619, у 2002 р. - 667, у 2003 р. - 690. Станом на 01. 06. 2004 р. в Україні діяло 709 центрів ССМ: Державний центр ССМ, 27 регіональних, 476 районних, 158 міських, 40 районних у містах центрів ССМ, 6 сільських та 1 селищний центри соціальних служб для молоді. У порівнянні з 2002 роком, кількість центрів ССМ збільшилась на 42 одиниці (2002 р. - 667 центрів ССМ, 2003 р. - 690 центрів ССМ, І півріччя 2004 р. - 709 центрів ССМ).

З метою організації соціальної роботи у сільській місцевості, відповідно до ст. 13 Закону України "Про соціальну роботу з дітьми та молоддю", центри соціальних служб для молоді створюються також у містах районного значення, селищах і селах. Станом на 10. 04. 2004 р. у 289 селищах та селах працювали спеціалісти по роботі з дітьми, молоддю, різними категоріями сімей. У Миколаївській області при сільських та селищних радах введено

1 2 3 4 5

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні