Діяльність товариств Просвіта на Волині

відповідальності, а потім відправлялись у табори.

Для розвитку автономної української культури діяльність освітнього товариства "Просвіта" мала велике значення. Воно об'єднувало українців різних професій. Українські політичні партії з огляду на великий вплив і можливість легальної діяльності "Просвіт" намагалися використати її у своїх цілях. Це вело до політичного характеру товариств. Так, у Дубенському повіті нею керував Максим Чумай, у Володимирському повіті — доктор Арсеній Річинський. Через її діяльність спочатку польська офіційна влада, а згодом більшовицька вели проти них цілеспрямовану політичну боротьбу, звинувачуючи у підриві державності. Політична діяльність Кременецької "Просвіти" стала офіційним приводом для її закриття у 1933 р. КПЗУ закрила також Рівненську організацію. З 1939 р. більшовики довершили те, що не встигли зробити поляки. Сталінський тоталітарний режим розглядав просвітницькі організації як "буржуазно-націоналістичні".

Висновки.

Таким чином, українські "Просвіти" Волині, незважаючи на несприятливі умови, прагнули до виконання своїх завдань, викладених у статутах кожної організації: товариство "має на меті допомагати розвиткові української культури і першим чином просвіті українського народу його рідною мовою" [11, 13]. "Просвіти" стали тими організаціями, які розбуджували національні почут­тя, допомагали українському громадянству в боротьбі за завоювання національних прав. "Просвіти" бралися за організацію позашкільної освіти, влаштування театральних вистав і концертів, видання книжок, часописів, створення бібліотек, здійснювали лекційну пропаганду. "Просвіти" підвищували освітній і культурний рівень українського народу, розвивали його національну свідомість, намага­лися сконсолідувати широкі верстви населення на національному ґрунті. "Просвіта" була і залиша­ється однією з найважливіших громадських організацій, адже її завдання актуальні й сьогодні.

Література

3. Борщевич В. Освітній рівень та інтелектуальний потенціал православного духовенства Волині у 20-30-х роках XX ст. / В. Борщевич // Проблеми гуманітарних наук: наук, записки Дрогоб. держ. пед. ун-ту ім. І. Франка / редкол. : Т. Віденко, Р. Попп, С. Макарчик та ін. - Дрогобич: РВВ ДДПУ ім. І. Франка, 2008. - Вил. 22. Історія. - 204 с.

4. Гон М. Контроверсійність українсько-польського діалогу на Волині (1921—1923 pp. ) / Максим Гоп // Україна і Польща в XX столітті: проблеми і перспективи взаємовідносин: зб. наук. пр. / за ред. П. M. Чернеги. - К. ; Краків: НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2002. - 312 с.

5. Дробот І. Протистояння польській владі у Східній Галичині в 1920—1930-ті pp. /1

Дробот // Пам'ять століть. Історичний науковий та літературний журнал. - 2001. - № 6 (33). - Листоп. -груд. - С. 66-75.

6. Західна Україна у складі Польщі. Новітня історія України (1900—2000): підручник / А. Г. Слюсаренко, В. І. Гусев, В. П. Дрожжин та ін. - К. : Вища пік. , 2000. - 663 с.

7. Крамар Ю. Політика "зміцнення польської присутності" на Волині в 30-х pp. / Ю. Крамар // Україна і Польща в XX столітті: проблеми і перспективи взаємовідносин: зб. наук. пр. / за ред. П. М. Чернеги. -К. : НПУ ім. М. П. Драгоманова; Краків, 2002. - 312 с.

8. Петлюра С. Російські культурно-просвітницькі інституції на Україні: статті / С. Петлюра. - К. : [б. в. ], 1993. - 340 с.

9. Рожко В. Роль товариства "Просвіта" в організації і проведенні Шевченківських Академій у 20-30-х ро­ках XX ст. на Волині / В. Рожко // "Просвіта" на Волині: минуле і сучасне: зб. навч. -метод, матеріалів і наук. ст. іст. ф-ту Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки /