Джерело Святої Анни

випити благодатної води і обмитися нею. Чимало людей знаходять тут душевний спокій, а чимало хто приїздить відбути вдячний молебень праведній Анні. І сьогодні тут трапляються чудеса зцілення від святої води.  

З відкриттям монастиря на святих джерелах відкрито нову сторінку в історії святині. Сестри-монашки усердно здійснюють свою монашу справу, заспокоюють паломників, радять, вселяють віру у Бога й життя, здійснюють свої молитви в служінні Всевишньому й людям.  

Легенда джерела Святої Анни

На відстані одного кілометра від села Онишківці, біля місцевого кладовища знаходиться церква на благодатних джерелах, що витікають із крейдяного підвищення.

Легенда твердить, ніби тут провалилась у підземелля церква, а на її місці стали бити цілющі джерела, і що ніби тут знайдено святу ікону, перевезену ченцями до Почаєва. Цілющі властивості джерельної води з Онишковців відомі ще з 16 століття.  

В 1853 році на добровільні пожертвування була побудована каплиця на місці старовинної. У 1887 році на пожертвування 100 карбованців був зроблений кам’яний підмурівок під каплицею, а з боку крейдяного підвищення змурована кам’яна стіна.

У цій каплиці була головна святиня Онишковецького приходу. Ікона Богоматері написана в отрочому її віку, в молитвеному положенні зі складеними на грудях руками, попираючу голову змія спокусника.

За місцевим переказом, побудову тут каплиці викликали такі обставини. Колишній власник села Онишковців Скорбник захворів на важку хворобу і на лікарів витратив багато коштів з свого маєтку

Турбуючись про своє життя і не сподіваючись на допомогу людську, він звернувся накінець на допомоги Божої. У глибокому смиренні зі сльозами став молитися удома перед образом Богоматері, просив її заступництва у відпущенні йому гріхів і зціленні від хвороби. У сні йому з’явилася небесна заступниця, пообіцяла йому виздоровлення, коли він побудує для неї невеличку каплицю. Саме вона вказала місце для побудови каплиці, де, як розповідають, значно раніше цього бачили Богоматір, яка з’явилась у сяйві вечірнього часу і звеліла Скорбнику перенести туди із його дому ікону, перед якою він отримав зцілення.

Втішений небесним видінням і відчувши полегшення в тілі від хвороби, Скорбник зразу ж побудував на вказаному місці каплицю і переніс туди з хресним ходом із дому образ Цариці Небесної.

Незадовго після цього Скорбник віддав маєток Онищковці іншому власнику, а сам переселився жити в село Стовпець, котре дісталось йому у спадок. Переїджаючи, він хотів забрати з каплиці ікону Богоматері як дорогоцінний дар і згадку про дивну подію в його житті. Посланий ним хлопчина взяв ікону і вже хотів вийти із каплиці, але, як переказують, якась невидима сила перегородила йому вихід із каплиці. Його охопив страх, ноги і руки скорчило йому так, що він став плакати і не міг ікони поставити на місце.

Звістка про чудо Цариці Небесної дійшло по околиці, і сюди стали щораз більше приходити за допомогою знедолені люди.

Незабаром після цього сталося друге чудо зцілення хворого після молитви перед чудотворною іконою Божої Матері Онишковецької. Римар, спеціаліст з виправлення шкіряних виробів, житель містечка Почаєва на прізвище Дифтер дуже був розбитий паралічем, так що не відчував ні рук, ні ніг. Тяжко страждаючи, хворий сердечно побажав поїхати в село Онишковці і помолилися перед чудотворною іконою. Бажання

1 2 3 4 5