Джерело Святої Анни
З відкриттям монастиря на святих джерелах відкрито нову сторінку в історії святині. Сестри-монашки усердно здійснюють свою монашу справу, заспокоюють паломників, радять, вселяють віру у Бога й життя, здійснюють свої молитви в служінні Всевишньому й людям.
Легенда джерела Святої Анни
На відстані одного кілометра від села Онишківці, біля місцевого кладовища знаходиться церква на благодатних джерелах, що витікають із крейдяного підвищення.
Легенда твердить, ніби тут провалилась у підземелля церква, а на її місці стали бити цілющі джерела, і що ніби тут знайдено святу ікону, перевезену ченцями до Почаєва. Цілющі властивості джерельної води з Онишковців відомі ще з 16 століття.
В 1853 році на добровільні пожертвування була побудована каплиця на місці старовинної. У 1887 році на пожертвування 100 карбованців був зроблений кам’яний підмурівок під каплицею, а з боку крейдяного підвищення змурована кам’яна стіна.
У цій каплиці була головна святиня Онишковецького приходу. Ікона Богоматері написана в отрочому її віку, в молитвеному положенні зі складеними на грудях руками, попираючу голову змія спокусника.
За місцевим переказом, побудову тут каплиці викликали такі обставини. Колишній власник села Онишковців Скорбник захворів на важку хворобу і на лікарів витратив багато коштів з свого маєтку
Втішений небесним видінням і відчувши полегшення в тілі від хвороби, Скорбник зразу ж побудував на вказаному місці каплицю і переніс туди з хресним ходом із дому образ Цариці Небесної.
Незадовго після цього Скорбник віддав маєток Онищковці іншому власнику, а сам переселився жити в село Стовпець, котре дісталось йому у спадок. Переїджаючи, він хотів забрати з каплиці ікону Богоматері як дорогоцінний дар і згадку про дивну подію в його житті. Посланий ним хлопчина взяв ікону і вже хотів вийти із каплиці, але, як переказують, якась невидима сила перегородила йому вихід із каплиці. Його охопив страх, ноги і руки скорчило йому так, що він став плакати і не міг ікони поставити на місце.
Звістка про чудо Цариці Небесної дійшло по околиці, і сюди стали щораз більше приходити за допомогою знедолені люди.
Незабаром після цього сталося друге чудо зцілення хворого після молитви перед чудотворною іконою Божої Матері Онишковецької. Римар, спеціаліст з виправлення шкіряних виробів, житель містечка Почаєва на прізвище Дифтер дуже був розбитий паралічем, так що не відчував ні рук, ні ніг. Тяжко страждаючи, хворий сердечно побажав поїхати в село Онишковці і помолилися перед чудотворною іконою. Бажання