Джерелознавство. Епіграфічні пам'ятки

Епіграфічні пам'ятки (від гр.. сл. epigraphe — напис, власне напис на пам'ятнику) Такі написи виконувалися головно на камені, граніті, мармурі В античній Греції та Римі на такому матеріалі карбувалися надмогильні написи, написи на пам'ятниках, а також на спеціально виготовлених гранітних чи Інших таблицях про видатні поди в житті полісів, подвиги громадян, про закони І правила, що мали регулювати державне І суспільне життя Епіграфи на честь окремих осіб чи видатних подій, як правило, мали поширений зміст І називалися декретами

В широкому розумінні слова до епіграфічних пам'яток належать також написи, нанесені шляхом глибокого чи слабшого дряпання на стінах будов, на поверхні виробів ремісників, зокрема посуду тощо Такі написи мають назву графіті

Класичні епіграфи — написи на камені поширених форм — посідають чільне місце серед Історичних джерел з Історії причорноморських держав-полісів Найбільше таких текстів збереглося з Історії Херсонеса, нинішньої південної околиці Севастополя, де проведено розкопки колишнього грецького міста-колони, на їх основі створено музей-заповідник під відкритим небом Тут чимало фундаментів будинків, акрополя, ринку, порту, цитаделі, господарських кам'яних ям, дорожніх настилів, що в комплексі дають чітку уяву про контури давнього міста та заняття його мешканців Найголовніші джерела малих форм, у тому числі написи на плитах, концентруються в будинку та перед будинком музею, створеному в цьому мертвому місті За характером реконструкції Історичної дійсності музей у Херсонесі дуже нагадує музей на території давньої болгарської столиці Пліски

Зміст херсонеських написів стосується відносин грецької метрополії з містами-емнірніми, відносин цих міст зі Скіфією, характеру торгівлі між ними Але особливо цікавим документом серед епіграфів Херсонеса є текст присяги, викарбуваний на мармуровій прямокутній плиті, яку приймали юнаки Херсонеса після досягнення повноліття Практично це була громадянська присяга всього чоловічого населення міста в період, коли воно переступало віковий рубіж повноліття Юнак клявся Іменем Бога, що буде оберігати демократичний лад Херсонеса, не зрадить ні міста, ні його володінь, служитиме народу, не матиме жодного помислу проти Херсонеса чи його громадян, не розголосить державної таємниці, а якщо дізнається про змову проти міста, то доведе до відома про неї владу Присяга, очевидно, була екстраординарним заходом щодо можливих змов проти влади, системи І була запроваджена наприкінці IV ст до н е після спроби здійснення державного перевороту

В Іншому епіграфі з II ст до н е —- "Декреті про Дюфанта", полководця понтійського царя Мігрідата VI, розповідається про походи І перемоги полководця проти скіфів, таврів та Інших ворогів Тут знаходимо повідомлення про повстання рабів під проводом Савмака у 107 р до н е

В Афінах зберігся епіграф, висічений на мармуровій плиті й поставлений 346 р до н е в афінської гавані Пірей, в якому розповідається про Боспорське царство За формою — це Декрет про правителів Боспору, синів царя Левкона І, ко грі вступили на престол співправителів Спартока IIІ Перисада І Декрет хвалить співправителів за добре ставлення до Афін, яке полягало в тому, що місто І саме, І як посередник дуже сприяло закупівлі грецькими купцями в Боспорі хліба та Інших товарів, боспорська влада надавала грецьким купцям пріоритетне право першими завантажувати свої кораблі, звільняла їх від сплати мита Декрет сповіщав, що Афіни увінчують Спартока 11, Перисада

1 2 3 4