Дніпро

м. Нижче, від Дорогобужа до Орші, він тече вже в західному напрямку, шириться до 40—120 м і стає сплавним, а під час високого водостану навіть судноплавним. Вище від Орші Дніпро перетинає девонські вапняки, утворюючи невеликі Кобеляцькі пороги. Від Орші до Києва річка тече просто на південь і біля Рогачова виходить на Поліську низовину, а від Лоєва тече вже територією України.

Від Києва до Дніпропетровська Дніпро проходить на пограниччі Придніпровської височини й Придніпровської низовини. Долина річки тут виразно асиметрична: праві схили круті та високі, ліві — низькі й пологі. Правий берег підноситься на 100—150 м, він порізаний глибокими долинами й ярами та заліснений, утворює мальовничий гірський краєвид. На таких Дніпровських горах лежить Київ, а нижче, біля Канева, на Чернечій, тепер Тарасовій горі — розташована могила Тараса Шевченка. Лівий берег низький, піщаний, часто вкритий сосновим лісом, підноситься на схід широкими терасами. Долина річки широка — 6—10 км, біля Переяслава й Черкас навіть 15—18 км, ширина — 200—1 200 м. Нижче від Черкас, до побудови Кременчуцького водосховища, Дніпро ділився на рукави й утворював острови.

Між Дніпропетровськом і Запоріжжям річка перетинає Український щит. В минулому саме тут були пороги, тепер вони залиті водами Дніпровського водосховища.

Нижче від Запоріжжя Дніпро входить у степову, суху (300—400 мм опадів на рік) рівнину Причорноморської низовини і повільно тече на південний захід, до моря. Нижче від звуження русла, біля північного району Запоріжжя — Кічкасу, річка ділиться на 2 відноги, що обтікають великий скелястий гранітовий острів Хортиця, колишній осідокЗапорозької Січі

Ширина долини Дніпра в цьому місці — 4 км. Далі вона розширюється до 20 км.

Раніше річка нижче Хортиці текла багатьма руслами болотистою рівниною, яку на весні та під час літніх повеней заливала вода. Це так звані плавні, вкриті листяним лісом,очеретом, рогозою, заливними луками, озерами й болотами. Найбільші плавні простягалися між Дніпром і його лівою притокою Конкою — так званий Великий Луг (ширина — до 20 км, довжина — до 60 км), відділений вузькою смугою плавнів поблизу міста Нікополя від другого широкого комплексу — Базавлуцьких плавнів. Але долина річки змінилася після спорудження другої великої греблі на Дніпрі й великого Каховського водосховища. Нині майже вся територія Великого Лугу, за винятком кількох сотень гектарів у південно-східній частині острова Хортиця й на лівому березі, залита водами Каховського водосховища, що також називають Каховським морем.

Нижче від правої притоки — річки Базавлук — долина Дніпра знову звужується, ширина заплавини тут 3—7 км, а при впадінні в лиман — до 10 км. До міста Каховка обидва береги річки високі (біля Нікополя — 80 м), від Каховки лівий — низький.

Нижче від Каховки починається гирлова частина Дніпра. Від Херсона річка ділиться на відроги й утворює велику дельту (350 км²) з безліччю острівців та озер. Близько 2/3 дельти займають плавні, 1/3 — вода.

Дніпро вливається в Дніпровсько-Бузький лиман кількома мілкими гирлами, найважливіші з них — Збурівське, Кізилмицьке і Бокач або Рвач. Поглиблення останнього дає можливість морським пароплавам доходити до Херсона.

Флора

Водорості

У Дніпрі і його водосховищах станом на 1 січня 1999 року мешкали представники 8 систематичних відділів

1 2 3 4 5