Добро і зло як категорії естетики

План

Добро і зло в системі поглядів людини

Причини виникнення зла

Зло в інтерпретації релігії. Релігійна шкала добро-зло

Список використаної літератури

 

 


Добро і зло в системі поглядів людини

Для більшості людей, які не схилі до міркувань на філософські і моральні теми, проблема добра і зла є банальною. Їх оцінка цього питання приблизно така: "Добро - це добре, зло - це погане. Тому слід прагнути до доброго, а з поганим боротися. Причина великої кількості зла у світі - недостатня боротьба з ним. " Такий погляд на проблему є не тільки необдуманим, але навіть і небезпечним. Адже, якщо боротися зі злом, то можна їм заразитися і у боротьбі з ним насадити ще більше зло.

 У житті не існує абсолютних істин. Світ навколо нас дуже суперечний, а історія людської життєдіяльності є історією постійного пошуку гармонії в матеріальних, соціально-політичних і культурно-побутових сферах життя суспільства. Саме тому люди на протязі всієї своєї історії створювали регулятори функціонування та розвитку соціуму. В різні часи та в різних народів такі регулятори перебували у складі таких різноманітних соціальних інститутів як традиції, звичаї, релігії, культура, політика, право та суспільної думки. Саме до таких регуляцій і належить система поглядів "добро-зло".

 В філософії "добро" і "зло" - це морально-етичні категорії, в яких виражається моральна оцінка поведінки людей, а також суспільних явищ. Під добром ми розуміємо те, що суспільство вважає моральним, гідним наслідування, а "зло" навпаки має значення аморальне, гідне на осудження, покарання. "Звір в нас повинен бути обманутий, - писав Ніцше, - мораль є вимушена неправда, без якої він роздер би нас

" Без помилок, яки є в основі моральних припущень, людина залишилася би звіром. Тепер вона визнала себе чимось вищим і поставила над собою суворі закони".

 На протязі століть що минули кожний мислитель, який обґрунтовував поняття "зло" керувався моральною позицією того класу, до якого належав. Ідеалісти шукали вічні і незмінні підстави для зла, бачачи їх у божественній волі та абсолютному дусі, а представники матеріалізму шукали джерело "зла" і "добра" у прагненні людини до насолоди, щастя. "Розуміння ж добра і зла так сильно змінювались від народу до народу, від століття до століття, що часто прямо суперечили одне одному" (К. Маркс, Ф. Енгельс, т. 20, с. 94). Але навіть ті матеріалісти, що зв`язували моральність з умовами життя і виховання людини проголошували поняття "добро" і "зло" вічними і незмінними. Фактично ж завжди позначались лише соціально обумовлені риси, що притаманні представникам однієї чи іншої соціальної групи.

 Де ж і яким чином можна провести кордон між злом і добром? Наприклад, Ніцше вважає невірним той принцип по якому це розділення відбувається у буденному житті. По стандартним для нас принципам бути моральним, етичним - це коритися правилам поведінки, що історично склалися результаті багаторазового повторення впродовж довгого часу. При цьому не має значення підкоряються йому насильно, по прикладу оточуючих людей, чи по особистому бажанню. "Добрим" називають будь-кого, хто якби завдяки інстинкту, що був успадкований, легко и залюбки, робить те, що вважається моральним (наприклад, мстить, якщо помста, як у греків в ранню епоху, належить до добрих нравів). Його називають добрим, тому що він добрий "для чого-небудь"; але так як доброзичливість і жаль при всіх змінах нравів завжди відчувалися як "гарне для чого-небудь",

1 2 3 4 5 6 7 8

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні