Догляд за хворими із захворюваннями та пошкодженнями органів черевної порожнини

План

Догляд за хворими з "гострим животом".

Догляд за хворими з перитонітом.

Догляд за хворими з проривною виразкою.

Догляд за хворими з шлунково-кишковою кровотечею.

Догляд за хворими з апендицитом.

Догляд за хворими з гострим холециститом.

Догляд за хворими з гострим панкреатитом.

Догляд за хворими з гострою кишковою непрохідністю.

Догляд за хворими з грижами.

Догляд за хворими із захворюваннями прямої кишки.

Догляд за хворими з пошкодженнями живота.

Важливе значення в своєчасній діагностиці та лікуванні гострих захво­рювань та пошкоджень органів черевної порожнини займає медсестринське спостереження та догляд за хворими.

Догляд за хворими з "гострим животом". Медична сестра повин­на пам'ятати, що "гострий живіт" приховує у собі велику небезпеку для здоров'я хворого. Від своєчасного розпізнавання причини захворювання і надання кваліфікованої медичної допомоги залежить доля людини.

До встановлення причин захворювання і болю в животі забороняють грілку на живіт, давати хворим проносне, робити клізму, промивати шлу­нок, приймати їжу, алкоголь, знеболювальні препарати.

Біль у животі може виникати при багатьох гострих хірургічних захво­рюваннях органів черевної порожнини (перитоніт, апендицит, холецистит й ін. ), які потребують невідкладної хірургічної допомоги

І якщо вищевказані процедури виконані без показань, вони можуть погіршити стан хворих і призвести до розвитку різних ускладнень. Приймання знеболювальних за­собів може утруднити діагностику, призвести до помилок, внаслідок чого буде втрачено час для термінового надання хірургічної допомоги. При на­данні медсестринської допомоги хворим з "гострим животом" пацієнта необ­хідно зручно вкласти в ліжко, забезпечити йому спокій, на живіт покласти міхур з льодом, викликати лікаря та терміново відправити його в хірургічне відділення.

При виникненні блювання хворого необхідно посадити, одягнути кле­йончастий фартух, підставити до ніг миску чи відро, нахилити хворого до переду і підтримувати його за плечі. Якщо тяжкість стану хворого не дозво­ляє сидіти, то медична сестра повинна повернути йому голову набік для запобігання аспірації блювотних мас (потрапляння їх у дихальні шляхи), що може призвести до зупинки дихання, розвитку аспіраційної пневмонії. Біля рота розміщують лоток. Під голову хворого підкладають клейонку. Під час блювання необхідно знаходитись біля хворого. Після кожного акту блюван­ня слід полоскати порожнину рота водою або 2% розчином натрію гідро­карбонату, попередньо видаливши блювотні маси з ротової порожнини грушеподібним балоном. У ряді випадків блювання може супроводжуватись появою запаморочення, втратою свідомості. В таких випадках слід викорис­тати нашатирний спирт, серцеві засоби (дигоксин, строфантин, корглікон). Блювотні маси необхідно відправити на аналіз. їх збирають у сухий чистий скляний посуд із щільно прилягаючим корком, маркують (вказують дату, прізви­ще хворого, відділення і назву дослідження) і відправляють у лабораторію.

З дозволу лікаря для припинення блювання хворому можна дати випи­ти м'ятні краплі, холодну, підкислену лимонною кислотою воду, 0,5% розчин новокаїну, шматочки льоду, церукал, мотиліум.

Слід пам'ятати, що згідно з існуючим положенням, усі діагностичні, організаційні й тактичні питання при наданні невідкладної допомоги хво­рим з "гострим животом" повинні бути вирішені впродовж двох, макси­мум чотирьох годин.

Після встановлення діагнозу підготовку хворого до операції здійсню­ють індивідуально, залежно від характеру основного захворювання, тяж­кості стану, віку й ін. Передопераційна підготовка повинна бути інтенсив­ною і нетривалою.

Інколи перед операцією проводять часткову санітарну обробку: миють лише забруднені ділянки тіла, дезінфікують

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні