Договір комерційної концесії

Договір комерційної концесії

Відносини, пов’язані з використанням у підприємницькій ді­яльності прав інших суб’єктів господарювання, регулюються ГКУ та відповідними законами України (ст. 376 ГКУ).

Відповідно до ст. 366 ГКУ за договором комерційної конце­сії одна сторона (правоволоділець) зобов’язується надати дру­гій стороні (користувачеві) на строк або без визначення строку право використання в підприємницькій діяльності користувача комплексу прав, належних правоволодільцеві, а користувач зо­бов’язується дотримуватись умов використання наданих йому прав і сплатити правоволодільцеві обумовлену договором вина­городу.

Договір комерційної концесії передбачає використання ком­плексу наданих користувачеві прав, ділової репутації і комер­ційного досвіду правоволодільця в певному обсязі із зазначенням або без зазначення території використання щодо певної сфери підприємницької діяльності.

Договір комерційної концесії повинен бути укладений у пись­мовій формі у вигляді єдиного документа. Недодержання цієї вимоги зумовлює недійсність договору.

Договір комерційної концесії підлягає державній реєстрації органом, який здійснив реєстрацію суб’єкта господарювання, що за договором є правоволодівцем. Якщо правоволоділець зареєст­рований як суб’єкт господарювання не в Україні, реєстрація до­говору комерційної концесії здійснюється органом, який зареєст­рував суб’єкта господарювання, що є користувачем.

У відносинах з третіми особами сторони договору комерційної концесії мають право посилатися на договір лише з дня його державної реєстрації. Відсутність реєстрації договору позбавляє сторони права в разі спору посилатися на цей договір

Інші вимоги щодо укладення договору комерційної концесії встановлюються законом (ст. 367 ГКУ).

Комерційна субконцесія

Договором комерційної концесії може бути передбачено право користувача дозволяти іншим особам користування наданим йому комплексом прав або часткою цього комплексу прав на умовах комерційної субконцесії, погоджених ним із правоволодільцем або визначених у договорі комерційної концесії.

Якщо договір комерційної концесії визнано недійсним, не дій­сні також укладені на його основі договори комерційної субкон­цесії (ст. 368 ГКУ).

У ст. 369 ГКУ регламентується, що винагорода за договором комерційної концесії може виплачуватися користувачем право- володільцеві у формі разових або періодичних платежів або в іншій формі, передбаченій договором.

Обов’язки правоволодільця

Правоволоділець зобов’язаний:

• передати користувачеві технічну та комерційну документацію і надати іншу інформацію, необхідну користувачеві для здійс­нення прав, наданих йому за договором комерційної концесії, а також проінструктувати користувача і його працівників з питань, пов’язаних з реалізацією цих прав;

• видати користувачеві передбачені договором ліцензії (дозво­ли), забезпечивши їх оформлення у встановленому законо­давством порядку.

Якщо договором комерційної концесії не передбачено інше, правоволоділець зобов’язаний (ст. 370 ГКУ):

• забезпечити реєстрацію договору комерційної концесії;

• постійно надавати користувачеві технічне та консультативне сприяння, включаючи сприяння у навчанні та підвищенні кваліфікації працівників;

• контролювати якість товарів (робіт, послуг), що виробляють­ся (виконуються або надаються) користувачем на підставі до­говору комерційної концесії.

Обов’язки користувача

З урахуванням характеру та особливостей діяльності, що здій­снюється користувачем за договором комерційної концесії, кори­стувач зобов’язаний (ст. 371 ГКУ):

• використовувати при здійсненні передбаченої договором ді­яльності торговельну марку та інші позначення правоволо- дільця визначеним у договорі

1 2 3