Договір комерційної концесії
Договір комерційної концесії
Відносини, пов’язані з використанням у підприємницькій діяльності прав інших суб’єктів господарювання, регулюються ГКУ та відповідними законами України (ст. 376 ГКУ).
Відповідно до ст. 366 ГКУ за договором комерційної концесії одна сторона (правоволоділець) зобов’язується надати другій стороні (користувачеві) на строк або без визначення строку право використання в підприємницькій діяльності користувача комплексу прав, належних правоволодільцеві, а користувач зобов’язується дотримуватись умов використання наданих йому прав і сплатити правоволодільцеві обумовлену договором винагороду.
Договір комерційної концесії передбачає використання комплексу наданих користувачеві прав, ділової репутації і комерційного досвіду правоволодільця в певному обсязі із зазначенням або без зазначення території використання щодо певної сфери підприємницької діяльності.
Договір комерційної концесії повинен бути укладений у письмовій формі у вигляді єдиного документа. Недодержання цієї вимоги зумовлює недійсність договору.
Договір комерційної концесії підлягає державній реєстрації органом, який здійснив реєстрацію суб’єкта господарювання, що за договором є правоволодівцем. Якщо правоволоділець зареєстрований як суб’єкт господарювання не в Україні, реєстрація договору комерційної концесії здійснюється органом, який зареєстрував суб’єкта господарювання, що є користувачем.
У відносинах з третіми особами сторони договору комерційної концесії мають право посилатися на договір лише з дня його державної реєстрації. Відсутність реєстрації договору позбавляє сторони права в разі спору посилатися на цей договір
Інші вимоги щодо укладення договору комерційної концесії встановлюються законом (ст. 367 ГКУ).
Комерційна субконцесія
Договором комерційної концесії може бути передбачено право користувача дозволяти іншим особам користування наданим йому комплексом прав або часткою цього комплексу прав на умовах комерційної субконцесії, погоджених ним із правоволодільцем або визначених у договорі комерційної концесії.
Якщо договір комерційної концесії визнано недійсним, не дійсні також укладені на його основі договори комерційної субконцесії (ст. 368 ГКУ).
У ст. 369 ГКУ регламентується, що винагорода за договором комерційної концесії може виплачуватися користувачем право- володільцеві у формі разових або періодичних платежів або в іншій формі, передбаченій договором.
Обов’язки правоволодільця
Правоволоділець зобов’язаний:
• передати користувачеві технічну та комерційну документацію і надати іншу інформацію, необхідну користувачеві для здійснення прав, наданих йому за договором комерційної концесії, а також проінструктувати користувача і його працівників з питань, пов’язаних з реалізацією цих прав;
• видати користувачеві передбачені договором ліцензії (дозволи), забезпечивши їх оформлення у встановленому законодавством порядку.
Якщо договором комерційної концесії не передбачено інше, правоволоділець зобов’язаний (ст. 370 ГКУ):
• забезпечити реєстрацію договору комерційної концесії;
• постійно надавати користувачеві технічне та консультативне сприяння, включаючи сприяння у навчанні та підвищенні кваліфікації працівників;
• контролювати якість товарів (робіт, послуг), що виробляються (виконуються або надаються) користувачем на підставі договору комерційної концесії.
Обов’язки користувача
З урахуванням характеру та особливостей діяльності, що здійснюється користувачем за договором комерційної концесії, користувач зобов’язаний (ст. 371 ГКУ):
• використовувати при здійсненні передбаченої договором діяльності торговельну марку та інші позначення правоволо- дільця визначеним у договорі