Договір страхування - поняття та умови

style="font-size: По-перше. Навіть якщо розглядати тільки майнове і особисте страхування (без урахування страхування відповідальності, страхування підприємницького ризику), то відразу стає очевидною різна юридична природа цих видів страхування (не кажучи вже про різні наслідки настання чи ненестання страхового випадку).

Як зазначав Г. Ф. Шершеневич, «юридичний аналіз страхування майна і особи виявив між ними ряд істотних відмінностей. Перш за все було відзначено, що страхування майна базується завжди на наявності збитків, страхування особи — тільки на мож­ливості їх».

Намагаючись зробити більш змістовною конструкцію договору страхування, законодавець вводить в ЦКУ спеціальну статтю 980 «Предмет договору страхування», за якою предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов’язані:

з життям, здоров’ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування);

з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування);

з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Тобто, коли ідеться про договір страхування, ми, по суті, маємо справу з трьома основними договорами страхування: а) договір страхування особи, б) договір страхування майна і в) договір страхування відповідальності. Кожний з наведених договорів страхування має свої особливості, і, мабуть, об’єктивно важко сформулювати просте і чітке визначення договору, яке враховувало б специфіку всіх договорів страхування.

На складність створення єдиного визначення поняття договору страхування вказував також Серебровський В. І. : «Різноманітні спроби з’ясувати для всіх видів страхування ознаки і встановити родове поняття договору страхування показують, що чим ширше і різноманітніше коло досліджуваних явищ знаходиться в полі зору дослідника і чим більш загальні ознаки доводиться йому брати для створення родового поняття, яке охоплювало б ці явища, тим менш виразним і чітким стає виведене ним поняття»

На наш погляд, різна юридична природа окремих видів страхових відносин і, одночасно, договорів страхування вимагає не тільки повернення до диференціації договорів страхування, а й законодавчого визначення нових видів договорів страхування, що зумовлено економічними потребами суспільства (наприклад, договір страхування відповідальності, договір страхування підприємницького ризику).

По-друге. Зі змісту ст. 979 ЦКУ випливає, що предметом договору страхування є тільки страховий випадок і страхова виплата — страховик зобов’язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику. В той же час у ст.  9 Закону зазначено, що страхова виплата — це грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування. У такому випадку з визначення договору страхування зникає уявлення про предмет договору — майнові інтереси страхувальника, адже страхова виплата є наслідком, а причиною її виплати при майновому страхуванні є те, що страхувальник зазнав збитків в результаті обумовленої події або дії (страхового випадку). За аналогією важко уявити визначення договору купівлі-продажу, де предметом договору буде лише ціна. Отже, існуюче визначення договору страхування вимагає, на нашу думку, певного уточнення.

Крім того, певним недоліком у правовому регулюванні страхових відносин взагалі є та обставина, що законодавець ніяким чином імперативно не визначає коло інтересів, які у будь-якому випадку не повинні підлягати страхуванню.

Щодо істотних умов договору страхування можна зауважити таке.

Відповідно до ст. 982 ЦКУ істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок,

1 2 3 4 5

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні