Договори в сфері інтелектуальної власності

ПЛАН

Договір про створення за замовленням і використання обєкта права інтелектуальної власності 3

Договір комерційної концесії. 4

Договір факторингу. 6

Сутність поняття ліцензії. 8

Договір франчайзингу. 10

Список  використаної літератури: 13

Договір про створення за замовленням і використання обєкта права інтелектуальної власності

Особливу увагу варто звернути на договір. про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності, що ре­гулюється ст. 1112 ЦК. . За договором про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності одна сторона (творець - письменник, художник тощо) зобов'язується створити об'єкт права інтелектуальної власності відповідно до вимог другої сторони (замовника) та в установлений строк. Договір про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності повинен визначати способи та умови використання цього об'єкта замовником. Оригінал твору образотворчого мистецтва, створеного за замовленням, переходить у власність замовника. При цьому майнові права інтелектуальної власності на цей твір залишаються за його автором, якщо інше не встановлено договором.   Умови договору про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності, що обмежують право творця цього об'єкта на створення інших об'єктів, є нікчемними

 Викликає здивування формулювання його суті, з якого випливає, що це безоплатний договір, оскільки на творцеві (авторові) лежить обов'язок створити обєкти права інтелектуальної власності від­повідно до вимог замовника у встановлений строк

Для замовника ж не передбачені будь-які обов'язки за договором, у тому числі й з випла­ти авторської винагороди. Право на останню потрібно розуміти як невід'ємне майнове пра­во автора, якого він не може бути позбавлений. Незрозуміле, що може спонукати автора укла­сти такий договір і чим керувався законодавець, коли закріплював таку дискримінацію автора.

Щодо творів образотворчого мистецтва, які створюються за даним договором, визначено, що у власність замовника передається тільки оригінал твору, а виключні майнові права на створюваний твір залишаються у власності ав­тора. На інші  обєкти права інтелектуальної власності, створені за даним догово­ром, поширюється норма, передбачена ст. 430 ЦК, яка закріплює майнові права на  обєкти права інтелектуальної власності за творцем і замовником, якщо в договорі не вста­новлене інше.

Договір комерційної концесії.

Новий ЦК регулює невідомий раніше на­шому законодавству договір комерційної кон­цесії. За цим договором одна сторона (право-володілець) зобов'язується надати другій сто­роні (користувачеві) за плату право користуван­ня відповідно до ЇЇ вимог комплексом прав на об’єкти права інтелектуальної власності з метою виготовлення та (або) продажу певного виду товару та (або) надання послуг. Даному договору присвячена глава 76 ЦК, у якій врегульовані права та обов'язки сторін, їхня відповідальність й інші умови договору.

Даний договір підлягає обов'язковій державній реєстрації в органі, що здійснив реєстрацію правоволодільця. Слід зазначити, що права на об’єкти права інтелектуальної власності можуть бути предметом договору застави як засіб забез­печення зобов'язання за кредитним договором чи договору факторингу, шо можуть бути укла­дені між банком і власником прав на обєкти права інтелектуальної власності . Відсутність обов'язкової реєстрації договорів на передачу виключних прав на об’єкти права інтелектуальної власності  істотно роз­ширює можливості суб'єктів даних

1 2 3 4 5

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні