Доходи і витрати банку як об’єкти обліку

Склад доходів і витрат банку обумовлений фінансовою природою банківської справи, яка і визначає об’єкти обліку.

Доходи — це зростання економічних вигід протягом звітного періоду у вигляді надходження активів чи збільшення їх корисності або у вигляді зменшення зобов’язань, результатом чого є збільшення власного капіталу (причому таке збільшення не пов’язане з внесками засновників). Доходи визнаються в обліку в період, коли відбулося зростання майбутніх економічних вигід, пов’язаних із збільшенням активів або із зменшенням зобов’язань, і таке зростання (зменшення) можна достовірно оцінити. Це означає, що визнання доходу відбувається одночасно з визнанням зростання активу або зменшення зобов’язання.

Витрати — це зменшення економічних вигід протягом звітного періоду у вигляді вибуття чи амортизації активів або у вигляді виникнення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу (причому таке зменшення не пов’язане з виплатами засновникам). Витрати визнаються в обліку, коли існує ймовірність зменшення майбутніх економічних вигід, пов’язаних із зменшенням активів або зі збільшенням зобов’язань, що може бути вірогідно визначено. Витрати визнаються з урахуванням принципу відповідності. Вони включаються до Звіту про фінансові результати у періоді, в якому був визнаний дохід, для отримання котрого були здійснені ці витрати.

Різниця між доходами і витратами банку становить фінансовий результат його діяльності: Якщо доходи перевищують витрати — прибуток, якщо витрати перевищують доходи — збиток.

Прибуток — це збільшення власного капіталу в результаті фінансово-господарської діяльності, крім внесків засновників у капітал.

Збиток — це зменшення власного капіталу у результаті фінансово-господарської діяльності, крім вилучень частки засновників із капіталу

Доходи і витрати, визнані банком, розглядають як такі, що отримані в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності (рис. 1).

Операційна, або звичайна, діяльність — це будь-яка основна діяльність, а також операції, що забезпечують основну діяльність або виникають унаслідок неї. У складі звичайної діяльності виділяють основну діяльність (наприклад, проведення кредитних, депозитних операцій) та інші операції (купівля-продаж основних засобів, товарно-матеріальних цінностей тощо). У складі звичайної діяльності виділяють діяльність, що триває та діяльність, що припиняється. Надзвичайними подіями є операції, які не трапляються регулярно і відрізняються від звичайної діяльності.  

Рис. 1. Класифікація діяльності банку

У результаті операційної діяльності банку виникають такі доходи і витрати:

1. Процентні доходи і витрати (відповідно 60 і 70 розділи Плану рахунків);
2. Комісійні доходи і витрати (відповідно 61 і 71 розділи Плану рахунків);
3. Результат від торговельних операцій (62 розділ Плану рахунків);
4. Інші операційні доходи і витрати (відповідно 63 і 73 розділи Плану рахунків);
5. Загальні адміністративні витрати (74 розділ Плану рахунків);
6. Відрахування в резерви (77 розділ Плану рахунків);
7. Повернення списаних активів (67 розділ Плану рахунків);
8. Непередбачені доходи і витрати (відповідно 68 і 78 розділи Плану рахунків);
9. Податок на прибуток (79 розділ Плану рахунків).

Процентними називають доходи (витрати), які розраховуються пропорційно до часу і суми активу чи зобов’язання.

Розрізняють такі види процентних доходів