Довгострокові витрати підприємства

Довгострокові витрати підприємства 

Довгостроковий період відрізняється від короткострокового можливістю фірми вільно маніпулювати усіма виробничими факторами. Це означає, що усі витрати фірми стають змінними. У той час, як кількість виробничих приміщень та споруд фірми не можуть бути зміненими у короткому періоді, у довгому періоді фірма може побудувати чи орендувати додаткові виробничі площі, встановити саме ту техніку, що їй потрібна. Інакше кажучи, фірма може наростити обсяг виробництва з новим характером витрат.

Зміна характеру середніх витрат підприємства відображена на графіку (рис. 9. 6. ), де побудовано криву довгострокових середніх витрат АТС, яку називають також плановою кривою, (LAC – довгострокові АТС). Криву LАС перетинає крива LMC (довгострокових граничних витрат фірми).

На рисунку показані криві АТС1 – АТС4, які відображають середні повні витрати виробництва різних обсягів продукту на різних підприємствах фірми. Крива АТС1 відповідає підприємству із найменшими виробничими можливостями, а крива АТС4 – підприємству із найбільшим обсягом випуску продукту (11 тис. од. ). Найменші середні витрати – на 2-му підприємстві (АТС2), найвищі – на 4-му (АТС4).

Крива LAC (довгострокових АТС) будується як дотична до АТС різних підприємств фірми у точках їх найменших значень

 

Кожній точці кривої LAC відповідає конкретне підприємство; крива АТС кожного підприємства торкається кривої LAC в точці, що відповідає такому обсягу виробництва, який кожне підприємство може здійснювати з найнижчими сукупними витратами.

Можна побудувати й криву довгострокових граничних витрат, яка б відповідала плановій кривій витрат фірми (крива LMC).

Між короткостроковими і довгостроковими граничними витратами фірми існує принципова відмінність: у короткостроковому періоді крива МС (граничних витрат) відображає лише додаткові змінні витрати виробництва наступної одиниці випуску; у довгостроковому періоді крива LMC відображає зміну усіх витрат, які стають змінними.

Зростаюча крива LMC перетинає криву LAC у точці її мінімуму (точці А на графіку). Вздовж кривої довгострокових граничних витрат (LМС) граничні витрати включають зростання альтернативної вартості обраного оптимальним чином підприємства, на якому середні витрати найнижчі.

Крива довгострокових АТС має U–подібну форму у зв’язку із існуванням економії від масштабу виробництва.

На рисунку 1 до точки А (обсяг виробництва до 5 тис. од. ) існує зростаюча віддача від масштабу (АТС зменшуються, крива LAC спадаюча), а із зростанням обсягів випуску продукції (більше 5 тис. од. ) з’являється спадна віддача від масштабу (АТС збільшуються, крива LAC зростаюча).

Якщо є економія від масштабу (зростаюча віддача факторів) зростання обсягів виробництва стає вигідним, адже зменшуються середні витрати. Однак, якщо з’являється негативна економія від масштабу (спадна віддача факторів) нарощувати обсяг виробництва недоцільно, адже середні витрати зростають. Межа зміни ефекту від масштабу визначається рівнем довгострокових граничних витрат підприємства: якщо LMC (довгострокові граничні витрати) менші LAC (довгострокові АТС) – ефект позитивний, а якщо LMC вищі від LAC – ефект негативний.

Є три основних причини зростаючої віддачі факторів виробництва (економії від масштабу):

• неділимість виробництва;

• спеціалізація виробництва;

• використання технічних переваг великомасштабного виробництва.

Неділимість виробництва існує у тому розумінні, що одні

1 2 3 4 5

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні