Дорогоцінні метали та їх сплави - Алюміній і сплави, Мідь і сплави, Титан і сплави

пластичність. Висока пластичність — визначальна особливість мідних сплавів.

За технологічними властивостями мідні сплави поділяють на де-формівні (ті, що обробляють тиском) та ливарні, а також такі, що здатні або нездатні зміцнюватися термічним обробленням.

За хімічним складом мідні сплави поділяють на латуні і бронзи.

Латунями називають сплави міді з цинком та іншими легуючими елементами. Вони бувають подвійні (прості) і багатокомпонентні (складні).

Подвійні деформівні латуні маркуються літерою Л (латунь) та цифрою, що показує середній зміст міді у процентах. Латуні, що мають понад 90 % Сu, називають томпаком (Л96).

В марках багатокомпонентних латуней, крім цифри, що показує вміст міді, присутні літери і цифри, які позначають назви та кількість в процентах легуючих елементів. Алюміній позначають літерой А, нікель — Н, олово — О, свинець — С, фосфор — Ф, залізо — 3, кремній — К, марганець — Мц, берилій — Б, цинк — Ц. Наприклад, ЛАН-59-3-2 вміщує 59 % Сu, 3 % AI, 2 % Ni. В марках ливарних латуней вказують вміст цинку, а кількість кожного легуючого елемента проставляють безпосередньо за літерою, що визначає його назву. Наприклад, ЛЦ40Мц3А вміщує 40 % Zn, 3 % Мn, до 1 % AI.

Бронзи — це сплави міді з різними елементами, крім цинку. Назву бронзам дають за основними елементами. Так, їх поділяють на олов'яні, алюмінієві, берилієві, кремнисті та ін

Бронзи можуть мати в своєму складі Zn, але як легуючу добавку.

Деформівні бронзи маркують літерами Бр, за якими йдуть літери, а потім цифри, що визначають назву і вміст в процентах легуючих елементів. Наприклад, БрОЦС4-4-2,5 вміщує 4 % Sn (олова), 4 % Zn, 2,5 % Pb. Сплави міді з нікелем мають назви: мельхіори, куніалі, нейзільбери. В марках ливарних бронз вміст кожного легуючого елементу указують одразу після літери, що позначає його назву. Наприклад, БрО6Ц6С3 містить 6 % Sn, 6 % Zn, 3 % Pb.

Латуні і бронзи використовують залежно від їхніх властивостей для виготовлення корозієстійких деталей, труб, листів, сантехнічного обладнання, в машино- і приладобудуванні, суднобудуванні та будівництві.

3. Титан і сплави

Титан — метал срібло-білого кольору, легкий (густина 4,5 г/м3), тугоплавкий (температура плавлення 1168 °С), міцний, пластичний, хімічно дуже стійкий (завдяки утворенню захисної плівки з оксиду ТіО2). Його руди видобувають у Житомирський та Дніпропетровській областях.

Промисловим способом виробництва титану є збагачення і хлорування титанової руди з наступним її відновлюванням з чотирьох-хлористого титану металічним магнієм. Отриману при цьому титанову губку розмелюють у порошок, пресують та спікають або переплавляють у дугових печах (у вакуумі або атмосфері інертних газів) і виробляють таким чином монолітний титан.

Для зменшення кількості домішок і більш рівномірного їх розподілу по перерізу зливка виконують його дво- триразове переплавлення.

Найбільш чистий йодидний титан отримують методом термічної дисоціації з чотирьохйодидного титану (ТіІ4), а також методом зонної плавки (перекристалізації).

Відмітними особливостями титану є його високі механічні властивості, мала щільність, висока питома міцність і корозійна стійкість. Механічні властивості титану характеризуються добрим поєднаннями міцності

1 2 3 4

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні