Духовна криза суспільства та проблема реалізації національної ідеї в сучасній Україні

спільними культурними традиціями, побутовими звичаями й певною мірою менталітетом (спосіб сприйняття довколишнього світу й реагування у різних формах на нього), стала сукупність людей — складається на певній території і характеризується відносно стабільними особливостями мови, культури і психіки.

Нація — етно-соціальна спільність людей, що має власну територію проживання, спільність рис психології і характеру, прихильність до національних матеріальних і духовних цінностей та економічну єдність.

Є один фактор, без якого будь яка етнічна група не зможе створити власну незалежну державу для забезпечення свого розвитку. Цей фактор є не матеріальною, а духовною складовою життя суспільства. В різних видах вона може називатись по-різному — ідея роду, етносу, державотворча сила. Найпоширенішою є назва "національна ідея". Основою її для повноцінного життя української нації має виступати постановка питань — "хто ми?" і "яка мета нашого існування?" та відповідь на них.

На планеті нараховується більше ніж 3000 етносів, кожен із яких реалізовує свою національну ідею, незалежно від його чисельності та географічного положення. Національна ідея — це суть історії і життя кожного народу, яка увійшла до свідомісті кожного етносу, його еліти, кожного його представника. Допоки жива національна ідея — жива нація.

Національна ідея — це духовна концепція національної свідомості, розуміння народом сенсу свого існування, свого призначення. Вона об'єднує народ і є провідником його на всіх етапах історії.

Національна ідея виводиться з пануючої ідеології та менталітету та реалізується в політичному житті. Національна ідея формується навколо певних "святинь народу" представниками його еліти.

Національна ідея — це органічна сукупність духовних феноменів, що відображає єдність та нероздільність етносу, його відмінність, ментальну цілісність, та світоглядну унікальність. Без національної ідеї немає нації, а без нації — держави. Сучасні космополітизм та глобалізація може спричинити до зникнення відомої нам людської цивілізації

Наша держава молода, і процеси її формування ще не закінчились. Про це свідчить не тільки невизначеність у геополітичних орієнтирах, до цього додаються ще й проблеми регіонального та етнічного характеру. В Україні проживають різні етноси і до того ж різного рівня етнічної самосвідомості. Особливості такого поліетнічного існування населення полягають у тому, що більшість етнічних груп мають незалежні державні утворення на корінних землях. До таких етносів належать поляки, євреї, литовці, вірмени, росіяни, турки, греки та деякі інші. Правда, є етнічні групи, які своєю корінною землею (батьківщиною) називають частину території України. Серед них треба виділити кримських татар гагаузів та караїмів. Перший тип етнічних груп несе в собі національну ідею тих держав, де цей етнос є пануючим. Друга група знаходиться в процесі вироблення власної сучасної національної ідеї.

Така ситуація може призвести до ряду протиріч, які в гіршому варіанті можуть призвести до різноманітних етнічних конфліктів. Приклади такого розвитку подій можна спостерігати як в Європі так і в Азії, Африці, Америці. Найяскравіші приклади це ексЮгославія та Росія. Етнічні протиріччя в цих державах переросли в збройні конфлікти і призвели в одній до її розвалу, а в іншій — до фактичного вичленення частини як окремої держави.

Для України як поліетнічної держави вироблення та реалізація національної ідеї має ряд серйозних зауваг. Безумовно це держава українського етносу, але поліетнічність населення впливає як на розробку, так, особливо, на способи та механізми втілення її в життя. Найкраще це може бути здійснено на базі україноетнічних фундаментальних основ. До таких

1 2 3 4

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні