Екологічна етика в Україні

до екологічних етичних традицій різних народів, зокрема, американських індіанців (екологічна етнографія).

Не слід заперечувати величезний вплив руху захисту тварин на розвиток екологічної етики. Ще в 1802 році у Франції була призначена премія за роботу, яка дала найкращу відповідь на питання: “Наскільки жорстокість, що практикується над тваринами, впливає на моральний рівень населення, і чи корисно буде видати щодо цього закони?”

Колискою товариств захисту тварин варто вважати Англію. У 1809 році прем'єр-міністр лорд Ерскін проголосив у палаті лордів; “Без жалю до тварин немає істинно гарного виховання, немає істинно доброго серця”. У 1822 році завдяки Ерскіну був прийнятий перший у Європі закон про покарання мучителів тварин. У 1824 році Річард Мартін заснував у Лондоні перше у світі товариство захисту тварин. У 1892 році на земній кулі існувало вже 780 таких товариств, з них в Англії — 244, у Німеччині — 191; у США - 105, у Швеції і Норвегії - 31. До 1896 року у світі відбулося 12 міжнародних конгресів суспільств товариств захисту тварин (80).

У 1959 році було створено Міжнародне товариство захисту тварин. На 1998 рік тільки в системі “Інтернет” були подані про 6 000 різних громадських організацій, що займаються правами тварин, які приводять три основні міжнародні акції: Антихутрова кампанія, Антикосметична кампанія і кампанія, спрямована на поліпшення умов утримання сільськогосподарського птаха і худоби у тваринницьких комплексах.

На Заході екологічна етика вперше голосно заявила про себе на початку 70-х років, коли її стали викладати у філософських курсах вузів. Піонером тут вважається університет штату Вісконсін, де екологічна етика читається професором Беярдом Каллікоттом з 1971 року. Із середини 70-х екологічна етика поправу стала називатись самостійною дисципліною. Особливо активно ця наука почала розвиватись в США, Англії, Австралії, Норвегії та Канаді

У 1972 році Джон Б. Кобб-молодший опублікував першу статтю з екологічної етики в США “Чи не пізно? Теологія екології”. У цьому ж році Вільям Блекстоун організував конференцію “Філософія й екологічна криза”. У 1973 році Арне Нейс Надрукував статтю “Рух глибинної екології”, що стала початком нового руху, а Ричард Рутлі вперше зробив доповідь по екологічної етики на світовому конгресі. У 1975 році Холмс Ролстон III у популярному журналі “Етика” опублікував статтю “Чи це екологічна етика?”.

У 1990 році створюється Міжнародне товариство екологічної етики (його лідери — Лаура Вестра і Холмс Ролстон III) і Міжнародна асоціація природоохоронної філософії (на чолі з Брюсом В. Фольцем і Робертом Фродманом). Товариство філософії і теократії з початку 90-х років також багато уваги приділяє екологічній етиці. Ці товариства організовують конференції і публікують матеріали.

З'явилися журнали, спеціально присвячені екологічній етиці. Один з них організований у США філософом Юджином Харгроувом у 1979 році і був названий “Екологічна етика” (“Environmental ethics”), з 1992 року в Англії випускається журнал “Екологічні цінності” (“Environmental values”). У Канаді журнал “Сурмач” (“The Trumpeter”) — з 1983 року. У Німеччині існує журнал “Екологія й етика” (“Okologie und ethic”). Крім цього в США видаються такі журнали як “Екофілософія” (“Ecophilosophy”), “Глибинний екологіст” (“The deep ecologist”), “Журнал сільськогосподарської й екологічної етики” (“Journal of agricultural

1 2 3 4 5 6 7 8

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні