Екологічні права громадян

межах своїх повноважень розглянути такі звернення та застосувати відповідні способи захисту порушених прав.

Конституційний принцип поділу державної влади на три відносно незалежні її гілки передбачив якісну зміну ролі, авторитету і впливу кожної із влад у сфері вирішення суспільних справ, особливо у галузі охорони довкілля, забезпеченні екологічної безпеки, що відкрило для громадян нові юридичні шляхи захисту їхніх екологічних прав та інтересів.

Законодавча влада забезпечує нормотворчу форму захисту екологічних прав шляхом розробки ефективних механізмів їх реалізації. Згідно з Конституцією (ст. 92) виключно законами України Верховна Рада України повинна визначати: права і свободи людини і громадянина (в тому числі і екологічні), гарантії цих прав; екологічну безпеку; організацію і діяльність органів виконавчої влади та засоби парламентського контролю за апаратом управління в цій сфері. Наприклад, з урахуванням вимог ст. 8 Конституції України її норми є нормами прямої дії і тому звернення громадян до суду для захисту прав, передбачених ст. 50, гарантується.

Також, Конституція України гарантує кожному судовий захист будь-яких його прав і свобод, в тому числі екологічних, а також право звернення за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України. Така посада запроваджена відповідно до ст. 101 Конституції України з метою здійснення парламентського контролю за додержанням конституційних прав і свобод громадян.

Відповідна роль у механізмі захисту екологічних прав громадян належить Конституційному Суду України, який вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів про екологічні права Конституції України і надає їх тлумачення

Також, слід відмітити, що коли використані всі національні засоби правового захисту, кожен має право звертатися за захистом своїх порушених прав і свобод до відповідних органів міжнародних судових установ чи відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна. Для сприяння громадянам прийняті Правила звернення до Європейської комісії з прав людини.

Адміністративний порядок захисту прав базується на конституційному положенні про можливість звернення до органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування із заявою про усунення шкідливих дій (бездіяльності), що порушують будь-які, в тому числі і екологічні права.

Закон України «Про звернення громадян» визначив загальний адміністративний порядок оскарження колегіальних та індивідуальних дій (рішень) державних органів, органів державного самоврядування, установ, підприємств, посадових осіб, у результаті яких:

1)     порушено права і законні інтереси чи свободи громадян;

2)     створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод;

3)     незаконно покладено на громадянина які-небудь обов’язки чи його незаконно притягнуто до відповідальності.

У випадках, коли встановлено факт порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, органи держави можуть винести рішення про заборону діяльності окремих підприємств, установ, організацій чи об’єктів.

Законодавством України прямо не передбачається судова заборона екологічно небезпечної діяльності. Однак, у ч. 2 ст. 10 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» говориться про те, що діяльність, яка перешкоджає здійсненню права громадян на безпечне навколишнє природне середовище та інших екологічних прав, підлягає припиненню в порядку, встановленому цим Законом та іншим законодавством України.

Також, відповідно до ст. 10 Закону України «Про власність» кожен громадянин особисто або через громадські організації, має право вимагати заборони діяльності підприємств, установ, організацій і громадян, які завдають шкоди навколишньому середовищу.

 

1 2 3 4 5 6 7 8

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні