Еколого–економічний поріг забур’яненості полів та методика його визначення

Інформація про співвідношення між кількістю або масою бур’янів і величиною їхньої шкодочинності у посівах певних культурних рослин має практичне значення. Ці співвідношення відображають показники порогових рівнів забур’яненості, виражені кількістю сходів бур’янів, їхньою масою або кількістю схожого насіння в ґрунті, віднесених до одиниці площі.

 

 Приклад тактики захисту від бур’янів посіву озимої пшениці (с. Леонівка, Кагарлицького району Київської області)

Безпосереднє практичне значення для землеробства, особливо для визначення екологічної допустимості та економічної доцільності застосування, зокрема гербіцидів, має величина еколого–економічного порогу забур’яненості полів. Еколого–економічний поріг забур’яненості полів — це та мінімальна кількість вегетуючих бур’янів або їхнього насіння в ґрунті на час здійснення протибур’янових заходів, сходи яких після зазначених заходів повністю знищуються. Це забезпечує приріст урожаю, який окупає витрачені кошти на проведення заходів і збирання приросту за умови дотримання планової рентабельності й екологічних регламентів застосування. Цей показник є критерієм економічної доцільності та екологічної допустимості застосування, зокрема гербіцидів.

Еколого–економічні пороги забур’яненості полів при використанні гербіцидів визначають за моделями: ,

де ЕЕПФ — еколого-економічний поріг забур’яненості посівів на час внесення післясходових гербіцидів, виражений кількістю сходів бур'янів на цей час, при якій застосування гербіцидів рентабельне, шт. /м2.

ЕЕПП — еколого–економічний поріг потенційної забур’яненості поля, виражений кількістю схожого насіння бур'янів весною в шарі ґрунту завтовшки 0–10 см на час внесення ґрунтових гербіцидів, млн. шт/га, при якій використання їх рентабельне.

В — витрати, пов’язані з хімічним прополюванням посівів і збиранням урожаю додаткової продукції, грн/га.

При цьому величину збереженого врожаю (ДУ) розраховують за формулою: ,

де В1 — витрати на застосування гербіцидів, грн/га;

Ц — ціна 1 ц основної продукції, для якої визначають поріг забур’яненості, грн. ;

П — середньовидова шкідливість бур'янів, розрахована для певного видового складу їх за даними таблиці 4. _.

,

де У1, У2n — питома частка окремих видів бур'янів у загальної кількості на даному полі;

П1, П2, . . . , Пn — шкідливість окремих видів бур'янів (табл. 4

_),

ВФ, ВП — показники виживання сходів бур'янів, %, розраховані за моделлю:

де Т1, Т2, . . . , Tn — технічна ефективність окремих заходів боротьби з бур'янами, виражена у відсотках. (табл. 4. 14).

 

4. 14 Шкідливість основних видів бурянів, виражена втратами врожаю основної продукції сільськогосподарських культур, зумовленими постійною наявністю протягом вегетації в їхніх посівах бурянів у кількості 1 шт. /м2, ц/га.

 

Винищувальні заходи контролю забур’яненості полів. Винищувальними називають протиб’урянові заходи, спрямовані на позбавлення життєздатності насінних і вегетативних зачатків бур'янів у ґрунті та на знищення їхніх проростків і сходів у посівах сільськогосподарських культур. До них належать механічні, фізичні, хімічні та біологічні.

Механічні заходи знищення бур’янів. Механічні винищувальні заходи завжди інтегровані в технологію вирощування сільськогосподарських культур у вигляді заходів механічного обробітку ґрунту. Разом із регулюванням ґрунтових, водного, повітряного, поживного і теплового режимів заходи механічного обробітку ґрунту виконують одночасно й завдання щодо знищення бур'янів на оброблюваному полі. Складовими системи обробітку ґрунту є основний, передпосівний та післяпосівний його обробітки. Дослідженнями встановлено, що в загальному протибур’яновому ефекті всієї системи обробітку ґрунту питома вага основного обробітку становить близько 60%, передпосівного — 30 і післяпосівного — 1% (Дука В. М. ,

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні