Економічна кібернетика - проблеми розвитку та перспективи застосування

План 

1. Кібернетика в економічних дослідженнях.  

2. Макромоделі перехідної економіки.  

3. Технологія агрегатного моделювання і проблема економічної аксіоматики  

Література.


Досягнення точних наук використовуються в економічних дослідженнях ще з кінця XIX ст. Вони допомагають фахівцям зрозуміти глибинний взаємозв'язок подій, підсилюють обґрунтованість зроблених передбачень та економічного аналізу. Це дає змогу органам державної влади і окремим суб'єктам господарювання відшукувати ефективні рішення за складних і неоднозначних ситуацій. Яке ж місце посідають методи точних наук у сучасних економічних дослідженнях?

1. Кібернетика в економічних дослідженнях

Велике значення для розвитку економіко-математичних методів мали фундаментальні праці Дж. Данцига, Л. Канторовича, О. Ланге, В. Леонтьєва, В. Немчинова, В. Новожилова та інших визначних дослідників 50—60-х років ХХ ст. Їхню справу у 70—80-і роки продовжили Ст. Бір, В

Глушков, В. Михалевич і багато інших науковців наступного покоління. Незважаючи на різноманіття наукових шкіл, які існували (та й досі існують) у теоретико-економічних дослідженнях, ці роботи не були орієнтовані на якусь одну з них. Вони створювали певний інструментарій, за допомогою якого представники різних наукових напрямів могли аналізувати складні економічні процеси, пропонувати та обґрунтовувати рекомендації щодо дій учасників цих процесів.

Інтерес до економіко-математичних методів дещо послабшав наприкінці 80-х років, особливо у тих країнах, які пішли шляхом ринкових перетворень. Сталося це тому, що не справдилися надії, які покладалися на реалізацію неоліберальних шляхів розвитку економіки (їх дехто помилково ототожнював з ринковою економікою в цілому). Помилковими виявилися також уявлення про те, що саморегуляція за умов ринку надзвичайно спростить характер економічних відносин. Відбулася навіть певна (абсолютно невиправдана) підміна поняття «саморегульований» поняттям «некерований».

Досвід продемонстрував хибність думки про те, що приймати управлінські рішення за умов ринкової економіки набагато легше, ніж за умов централізованого планування. Застосування у той час спрощених стратегій як підприємницькими структурами, так і на рівні державного управління давало змогу досягати виграшу лише тоді, коли йшлося про локальні критерії та обмежені проміжки часу. Аналізуючи глобальні наслідки цього підходу, можна зробити висновок, що у довготривалій перспективі він призвів до істотних втрат не тільки для суспільства в цілому, а й для багатьох суб'єктів економіки, які спершу досягли певних успіхів. Наприклад, зменшення реальної оплати праці дало можливість зберегти низьку собівартість продукції, виробленої на основі недосконалих енерго- та ресурсоємних технологій, а отже, і її конкурентоспроможність на зовнішніх ринках. Та, на жаль, можливості цінової конкуренції швидко вичерпалися, втрати від скорочення внутрішнього ринку внаслідок зменшення платоспроможного попиту працюючих перевершили доходи від розширення експорту, а зниження якості робочої сили істотно ускладнило технічне переозброєння виробництва. Найпростіший шлях за цих умов веде у безвихідь.

Необхідність підвищення дієвості та наукової обґрунтованості економічних рішень у наш час стає дедалі актуальнішим завданням на всіх рівнях управління. Досягти цього без застосування кількісних, зокрема математичних, методів, неможливо. Як приклад розглянемо відносно просту і досить типову задачу аналізу впливу державних витрат на динаміку змін ВВП.

Відомо, що забезпечити позитивну економічну динаміку можна, збільшивши державне споживання. Такий підхід, покладений в основу кейнсіанської

1 2 3 4 5 6 7 8

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні