Екскурсії в навчальному процесі трудового навчання
Професійна орієнтація учнів основної школи у процесі трудового навчання
У Законі України «Про освіту» та ряді державних документів наголошується на тому, що одним із головних завдань загальноосвітньої школи є забезпечення професійного самовизначення учнів. У зв'язку з цим у нашій країні створюється відповідна система професійної орієнтації, як невід'ємна ланка системи відтворення трудових ресурсів. Профорієнтаційна робота в 5 — 9 класах за своїм змістом може бути розбита на два етапи. Так, у 5 — 7 класах передбачається: формування ціннісних орієнтацій, мотивації самопізнання, установки на власну активність у професійному самовизначенні та оволодінні професійною діяльністю; систематичне ознайомлення з найбільш поширеними професіями; формування умінь самооцінки, самоаналізу з метою усвідомлення власної професійної спрямованості; консультування відносно вибору профілю подальшої освіти та трудової діяльності (навчальних закладів, факультативів, спец предметів, гуртків, секцій); створення умов для проби сил та розвитку здібностей у різних видах трудової (та наближеної до професійної) діяльності; формування загально трудових і загальновиробничих умінь. Результатом такої роботи повинен бути вибір напряму (профілю) продовження освіти в старших класах та сфери самореалізації.
На етапі 8 — 9 класів передбачається: вивчення наукових основ вибору професії (класифікаційних ознак професій, їх вимог до людини та спорідненість за психологічними ознаками, основних професійно важливих якостей, правил вибору професії); оволодіння методиками самопізнання, самооцінки, розвитку індивідуальних професійно важливих якостей; формування уміння зіставляти вимоги професій з власними можливостями та кон'юнктурою ринку праці; створення умов для професійної проби в різних видах професійної (чи наближеної до професійної) діяльності; консультування відносно вибору професії та навчального закладу, формування психологічної готовності до стану професійно незайнятого і в майбутньому до зміни професії. В результаті повинні бути сформовані особистісно-значимий смисл вибору професії, стійка професійна спрямованість (професійні наміри, плани оволодіння професією, професійна перспектива), психологічна готовність до стану незайнятого і зміни професійної діяльності та переорієнтації на нову діяльність
Особливо важливу роль у реалізації такого змісту професійної орієнтації школярів має і може відігравати трудове навчання. Не випадково в програмах цього шкільного предмета визначено профорієнтаційні завдання, які спрямовують роботу вчителя з підготовки учнів до свідомого вибору професії. Включення профорієнтаційної роботи в процес трудового навчання має дві цілі: інформаційну, тобто ознайомлення учнів з різними професіями, і виховну — орієнтацію учнів на необхідні в ринковій економіці масові професії та спеціальності. Відмінності в цільовій установці визначають також відмінність форм і методів їх реалізації в профорієнтаційній роботі з учнями, визначають діяльність самих учнів. Досвід трудового навчання в школі показав, що в цій роботі можуть бути використані майже всі форми і методи, напрацьовані педагогічною практикою. Обираючи форми і методи проведення профорієнтаційної роботи, слід враховувати, що вона повинна бути органічною частиною навчально-виховного процесу, в якому і трудове навчання і профорієнтація невіддільні одне від одного.
Для проведення цілеспрямованої профорієнтаційної роботи потрібно враховувати сучасний стан нашої економіки, перспективи розвитку окремих її галузей, приватного сектору, а також вікові особливості учнів, їхню трудову підготовку, рівень знань і навичок. Зрозуміло, що рівень і кількість профорієнтаційного матеріалу слід постійно збільшувати й розширювати.