Екскурсії в навчальному процесі трудового навчання
У підлітків 5 — 9 класів інтерес до професії під впливом різних внутрішніх факторів часто і швидко змінюється. Іноді вони невірно уявляють зміст праці і перспективи вдосконалення масових професій; неправильно оцінюють свої можливості; ігнорують психофізіологічні особливості, часто переоцінюють свої сили. Мало хто з них цікавиться своєю майбутньою професією, ще менше вони беруть участь у технічних та інших гуртках, спеціальних школах тощо. Із цього випливає, що в профорієнтаційній роботі з учнями цього віку слід приділяти велику увагу виявленню і розвитку у них стійкого інтересу до визначеного виду трудової діяльності, який відповідає їхнім нахилам та індивідуально-типологічним особливостям, стану здоров'я і психофізіологічним даним. Значну увагу треба приділяти також вихованню в учнів інтересу до тих професій, які потрібні в даний час країні, розкриваючи при цьому позитивні та негативні сторони професії. Цьому сприяє вивчення курсу «Основи вибору професії». Однак він не вирішує всіх проблем професійного самовизначення школярів.
Основною формою організації профорієнтаційної роботи в процесі трудового навчання є заняття з класом чи групою в навчальних шкільних майстернях або кабінетах обслуговуючої праці. На будь-якому занятті і з будь-якої теми можна і потрібно подавати профорієнтаційний матеріал, використовуючи такі методи як: розповідь, короткі лекції, бесіди, демонстрування відеофільму чи кінофільму, прослуховування фонограм, виробничі ілюстрації, завдання і вправи з практичним і виробничим змістом, повідомлення учнів тощо
У 5 —7 класах поширеним методом є розповідь, пояснення з використанням різноманітної наочності: демонстрування діа-, відео- і кінофільмів, готових об'єктів праці й різних промислових виробів, інструментів, обладнання тощо. Ознайомлення з тією чи іншою професією, пов'язаного з темою окремого заняття або цілого розділу програми, можна здійснювати під час вивчення нового матеріалу, його закріплення, на вступному інструктажі до лабораторної чи практичної роботи, в процесі самостійної діяльності учнів або на заключному інструктажі.
Найпоширенішими методами у 5 — 9 класах є бесіда з профорієнтації, повідомлення про професії, написання професіографічних рефератів, проведення професіографічних досліджень учнями. Важливим при цьому є те, що отримана таким чином інформація більше переконує, поглиблює потребо-мотивацій-ну сферу особистості учня, суттєво впливає на його самовизначення і самооцінку в процесі подальшої профконсультації та профвідбору.
Бесіда завжди повинна бути логічним продовженням навчального матеріалу, який вивчається, і готується заздалегідь за визначеним планом, що відображає структуру професіограми або окремі її складові частини. Учням дається завдання: зібрати інформацію з даної професії на підприємстві, в організації, на фірмі, у своїх родичів, знайомих, використовуючи літературні джерела, виступи по радіо і передачі телебачення тощо. Це дає можливість жвавіше провести бесіду, оскільки учні є не тільки слухачами, а й активними учасниками, які пізнали деякі секрети певної професії. Під час бесіди учні повинні отримати максимум інформації про професію, зацікавитись нею, тому її слід проводити зрозумілою чіткою мовою, образно, емоційно, з підкріпленням окремих положень прикладами з життя. Важливо у процесі бесіди демонструвати різне обладнання, інструменти, пристрої, вироби, показувати фотографії, демонструвати різні прийоми роботи, які розкривають найбільш привабливі сторони даної професії. Потрібно підкреслювати творчий характер праці в даній сфері