паспорті: 10, 30, 60 і 90 хв.

При повторно-короткочасному режимі період роботи двигуна чергується з паузами. Але тривалість одного робочого періоду разом з паузою не перевищує 10 хв. За такий короткий час температура двигуна не досягає усталеного значення, а за період паузи не встигає знижуватись до температури навколишнього середовища.

У такому режимі працюють двигуни приводів кранів, підйомників тощо.

Повторно-короткочасний режим роботи характеризується відносною тривалістю вмикання ПВ у процентах, яку визначають за формулою:

ПВ=^. 100%.                                                                          (19).

ГОСТ 183-74 встановлює такі значення відносної тривалості вмикання: 15, 25, 40 і 60%.

Вибір потужності електродвигунів

Правильний вибір потужності двигуна забезпечує мінімальні капітальні затрати і втрати енергії при експлуатації установки. Двигун заниженої потужності швидко виходить з ладу внаслідок перегрівання або не забезпечує подолання короткочасних перевантажень

Використання двигуна завищеної потужності супроводжується зменшенням ККД і соз ф, збільшенням втрат енергії і капітальних затрат.  

Правильно вибраний електродвигун під час роботи повинен бути повністю завантажений, працювати без перегріву, мати достатній пусковий момент для розгону робочої машини і необхідний максимальний момент для подолання короткочасних перевантажень.

Потужність двигуна, який працює в тривалому режимі з постійним навантаженням, визначають з умови:

 кВт                                                                               (20)

де  Р_н — номінальна потужність двигуна;

Р_розр — розрахункова потрібна потужність на валу робочої машини.

Для багатьох сільськогосподарських машин з тривалим режимом роботи потрібну потужність Рм на валу вказують у паспорті. У цьому випадку розрахункову потрібну потужність робочої машини обчислюють за формулою:

 кВт                                                         (21)

де ?_п— ККД передачі.

Розрахункову потужність для насосів:

 кВт                                                            (22)

де Q — подача насоса, м³/с;

H — загальна   розрахункова   висота   подачі води  (з урахуванням висоти всмоктування, нагнітання і втрати напору в трубах), м;

j — густина води, кг/м3 (/= 1000 кг/м3) ;

?_н?_п— відповідно ККД насоса і передачі. У вентиляторах:

 кВт (23)

де Q — об'ємна подача вентилятора, м3/с;

H — тиск, що створює вентилятор,

?_в і?_п — відповідно ККД вентилятора і передачі.

При наближених розрахунках  значення  ККД приймають:    поршневих    насосів — 0,8 — 0,9;    відцентрових високонапірних (Н>90 м) і з середнім напором (Н40 м) — 0,4 — 0,8; відцентрових низьконапірних (Н<15 м) — 0,25 — 0,6; потужних відцентрових вентиляторів — 0,5 — 0,8; середньої потужності — 0,3 — 0,5; малих крильчастих вентиляторів — 0,2 — 0,35.

Характерною особливістю відцентрових насосів і вентиляторів є те, що їх об'ємна подача пропорціональна першому степеню, напір і момент на валу — другому степеню, а споживана потужність — третьому степеню частоти обертання. Тому при визначенні розрахункової потужності враховують розбіжність між номінальною і фактичною частотою їх обертання. Перерахунок розрахункової потужності відцентрового насоса (вентилятора) виконують за формулою:

кВт                                                                        (24)

де Ррозрн