Електромагніти

ПЛАН

1. Поняття електромагнетизму. 3

2. Поняття та класифікація електромагнітів. 4

3. Практичне використання електромагнітів. 6

Список використаної літератури. 10

 


1. Поняття електромагнетизму

Електромагнетизм, наука, яка займається питанням взаємозалежності магнітних та електричних явищ, наприклад, виникнення магнітного поля при проходженні електричного струму.

Електромагніт, котушка з феромагнітним осердям (напр. . з м’якої сталі), яка під впливом магнітного поля, створеного при проходженні через обмотку електричного струму, стає магнітом.

Електрика, 1) явища, в яких істотну роль відіграє електричний заряд або струм, 2) наука, про електричні заряди та пов’язані з ними електричні й магнітні поля (напр. , магнітне поле навколо провідника зі струмом), взаємозв’язок між електричними та магнітними полями, а також пов’язані з ними явища.

Магнетизм, явища і властивості матерії, пов’язані з взаємодією тіл через магнітне поле.

Магніт, елемент із магнітного, твердого матеріалу, джерело постійного магнітного поля; кожний магніт має два різнойменних полюси (т. зв. південний та північний), навколо яких поле є найсильнішим; магніти бувають брускові, тороїдальні, у формі підкови та ін. ; використовуються у компасах, електрогенераторах, двигунах, гучномовцях, мікрофонах, замках, тощо.

Явище магнетизму відоме людям здавна. Китайці говорили про природний магніт: “люблячий камінь притягає залізо, як любляча мати пригортає дітей”. Давні греки називали магніт “грекулесовим каменем”

Якщо їх так дивувала сила притягання природного магніта, то що б вони сказали, побачивши сучасні електромагніти, що підіймають тонни заліза.

Речовина, з якої складається “геркулесів камінь” — магнетит, або інакше магнітний залізняк (хімічний склад: 31% FeO i 69% Fe2 O3), -- це намагнічені кам’яні шматочки, іноді досить великих розмірів (до кількох кілограмів). Назва “магніт”, як стверджував Платон, була дана Евріпідом, котрий називав його у своїх драмах “каменем із Магнезії”(Греція). Магніт діє не тільки на залізо. Нікель, кобальт, марганець, платина, золото, срібло, алюміній також притягаються магнітом, тільки не так сильно. А димагнітні тіла, наприклад цинк, свинець, вісмут відштовхуються від сильного магніта. Якщо наповнити чистим киснем мильну бульбашку і помістити її між полюсами сильного магніта, вона помітно розтягнеться від одного полюса до другого. Полум’я свічі між полюсами сильного електромагніта змінює свою звичайну форму (мал. 1).

Найкраще напрям магнітного поля можна визначити, якщо насипати дрібні залізні стружки тонким рівним шаром на склянну пластинку або шматок гладкого картону, підвести під нього звичайний магніт і легко струшувати стружки. Вони намагнітяться під дією магніта і після струшування утворюють иаку картину: чим ближче до полюса, тим густіші та чистіші лінії стружок. З віддаленням вони стають все розрідженішими і менш чіткими.

А як же відбувається намагнічування? Кожен атом заліза, що входить до складу сталі, ми можемо уявити як маленький магнітик. Точніше, розглядати потрібно не атоми, а домени – утворення, що складаються з великої кількості атомів, іноді видимі неозброєному оку. У ненамагніченій сталі вони розташовані хаотично, так, що дія кожного знищується дією протилежно розташованого “магнітика”. Коли ж брусок сталі натирають магнітом, він ніби повертає силою свого притягання “магнітики” одноіменними полюсами у один і той же бік. Але цей спосіб намагнічування годиться для отримання тільки слабких магнітів.

 

2. Поняття та класифікація електромагнітів

Електромагні?т (англ. electromagnet, нім. Elektromagnet m) — пристрій, що створює магнітне поле при проходженні електричного струму. Звичайно електромагніт складається з обмотки і феромагнітного осердя, який набуває властивостей магніту при проходженні по обмотці струму. У електромагнітах, призначених, перш за все, для створення механічного зусилля також присутній якір

1 2 3 4

Схожі роботи